— Це сімейний бізнес, і ти тут більше ніхто — ці слова свекрухи стали
— Мамо, я вдячний за все, але цей рахунок уже оплачено моїм минулим. Сьогодні
Лоток — тільки для кота, Артеме!» — цей вигук бабусі вмить перекреслив мої шанси
— Чого прийшла, міська пані, невже в столиці хліб закінчився? — зустрів мене батько
— Який ти молодець, Марко! — голос Ірини Костянтинівни дзвенів високою нотою щирого, майже
— Бережіть одне одного, бо час — це єдина валюта, яку не повернеш —
— Надю, я забираю свої речі, бо цей дитячий плач і побут висмоктали з
— Діти — це твоя відповідальність, а я хочу нарешті пожити для себе, —
— Ну і куди їй тепер іти? На теплотрасу? Там морози, до вихідних обіцяють
— А масло ж тепер… Поліночко, ти бачила, почому воно? Золоте. Я вчора в