— Без мене ти — ніхто! — сказав чоловік. А за рік я купила
— Ти думаєш, мені легко? А тепер я ще й маю віддати квартиру, тільки
Мій дім завжди був моєю фортецею, тихим куточком, де я могла сховатися від світу
Мої плани змінилися. Я стояла біля вікна, спостерігаючи, як сніжинки гойдаються в мерехтливому світлі
— Ви це серйозно? Хіба важко запам’ятати, що ми більше не їмо м’яса? —
Мені слів забракло після почутого. Вперше в житті я не мала що сказати. А
Я люблю своїх брата й сестру, але не дозволю їм забрати мою частку спадщини.
— Ми ж родина! Ми витратили твої заощадження на ремонт! — чоловік так і
Моя свекруха Марія замовила фотографа на хрестини моєї доньки Соломії, і я одразу відчула,
— Дівчинка при надії, а ти допомагати відмовляєшся! — дивилась я на невістку. —