— Мамо, це не те, що ви подумали! Я не їм жирну ковбасу без
— Ти серйозно зараз виставляєш наші валізи на сходи? — Очі Мар’яни налилися обуренням,
— Ну треба ж, скільки риби наготувала! Просто очі розбігаються! — Марина Павлівна вже
— Марія Іванівна — це не просто мати мого Олега, це троянський кінь у
— Ти вся в батька, така ж вперта і невдячна, тому не чекай від
— Ти просто іcтeричка, яка шукає приводи для свaрок, замість того щоб бути нормальною
— Ти залишилася в цьому містечку доглядати батьків — це був твій вибір, а
— Збирайтеся, ледацюги, бо коза копита відкине прямо в передпокої! Щедрувати їдемо — родичі
— Вам вже мало що потрібно в такому віці, а нам треба жити зараз
— Та відчиняй ти вже! — прохрипіла Олена, намагаючись поцілити тремтячим ключем у замкову