Дозвілля
– Можеш скинути 5000?, – навіть без “привіт” чи “будь ласка”, запитав мене Богдан. І от я знову сиджу в кабіні вантажівки, думаючи, чому мій син розмовляє зі мною, як із банкоматом
– Можеш скинути 5000?, – навіть без “привіт” чи “будь ласка”, запитав мене Богдан.
Дозвілля
Олено, дякую за те що підтримуєте маму. Тарас щомісяця дає мамі 15 000? Вона так тішиться, каже, що без нього було б сутужно.
Життя моє, здавалося б, налагоджене: улюблена робота, затишна двокімнатна квартира, яку подарували батьки, і
Дозвілля
Подивися на Каріну. У неї троє дітей, чоловік, а живуть вони в однокімнатній квартирі. Їм тісно, важко. А ти тут у палаці сама. Віддай квартиру сестрі! Її діти – твої найближчі родичі. Вони ще, може, колись за тобою доглядатимуть.
Я сиділа на кухні своєї нової квартири, тримаючи в руках чашку трав’яного чаю. Скляні
Дозвілля
Я не приїжджала до мами, бо не хотіла знову дивитися, як її очі світяться при згадці про іншу доньку. Мене ніколи не було в її історіях – лише як фон, на якому Оксана виглядає ще яскравішою
Я не приїжджала до мами, бо не хотіла знову дивитися, як її очі світяться
Дозвілля
— Стій, моя люба! А хто тобі сказав, що я збираюся віддавати твоєму батькові борг? Я ж твій чоловік! Я думав, що це подарунок від нього нашій родині
— Стій, моя люба! А хто тобі сказав, що я збираюся віддавати твоєму батькові
Дозвілля
Я купила собі нову сукню за 2 300, а Василь сказав: “Для чого це, якщо ти все одно нікуди не ходиш?” – і пішов, залишивши мені чек на комуналку за 4 800. От і весь мій день народження, а точніше – ювілей!
Я купила собі нову сукню за 2 300, а Василь сказав: “Для чого це,
Дозвілля
Ой, синку, ти ще молодий, не розумієш. А ти, Олено, хліб хоч нормально навчися різати. Криво ж ріжеш
Мене звати Олена, і я родом із невеличкого села на Черкащині. Там, де всі
Дозвілля
Я завагалася. Мої заощадження — 50 000 гривень — були всім, що я мала. Пенсія невелика, 3200 гривень, і я відкладала ці гроші роками, щоб було на «чорний день». Але це ж весілля моєї єдиної доньки!
Мені 58 років, і я живу в невеликому містечку на Черкащині. Усе моє життя
Дозвілля
“Я ж чоловік, мені не личить з пакетом по магазині бігати”, – казав Сергій і клав мені у кошик 2 кока-коли й пакунок сосисок на 114 гривень. Я тоді подумала, що дружина йому теж “не личить”
“Я ж чоловік, мені не личить з пакетом по магазині бігати”, – казав Сергій
Дозвілля
— Нехай за вами доглядає улюблена невісточка, а я — ні, — парирувала Яна
— Нехай за вами доглядає улюблена невісточка, а я — ні, — парирувала Яна.

You cannot copy content of this page