Господи, що за старе барахло? Ви хочете, аби я це носила до кінця життя? Та соромно буде подругам показати.
Все почалося три роки тому, коли мій син Мирон, єдина моя радість, привів додому
— Ти ж казала, що не вмієш готувати! — обурилася свекруха, побачивши святковий стіл для моїх батьків
— Ти ж казала, що не вмієш готувати! — обурилася свекруха, побачивши святковий стіл
Оксана Петрівна закопала 250 000 гривень, а тепер каже, що не пам’ятає, де саме це зробила. Але чи можна їй вірити після того, як вона продала ділянку, не попередивши нас?
Оксана Петрівна закопала 250 000 гривень, а тепер каже, що не пам’ятає, де саме
— Ситуація змінилася. Я хочу свою частку спадщини, — різко передумав брат
— Ситуація змінилася. Я хочу свою частку спадщини, — різко передумав брат Квартира у
Коли я сказала мамі, що в мене залишилося 460 гривень до кінця місяця, вона тільки зітхнула: – Тоді кинь мені хоча б 300, а собі залишиш щось на каву. Я мовчки переказала. Бо то ж мама. А через кілька годин, гортаючи сторіс, натрапила на її нове відео – усмішка до вух, манікюр свіжий, і в руках – брендова сумочка
Коли я сказала мамі, що в мене залишилося 460 гривень до кінця місяця, вона
Соломіє, що я можу зробити? – відповів він, втомлено потираючи скроні. – Вона завжди так робила. Зоряна – її улюблениця
Мене звати Соломія, мені 42 роки, і я живу в невеликому містечку на Львівщині.
Де наші гроші? – запитала я прямо
Весна цього року видалася напрочуд теплою. Птахи щебетали у верховітті, зустрічаючи новий день, а
Роман пішов, — відповіла я, ковтаючи сльози. — Сказав, що більше не витримає, що я всіх рятую, а його залишаю осторонь
Я завжди щиро вірила: якщо можеш допомогти — допоможи. Не з обов’язку, не з
– Ти купив нову футболку? – Ага, зі знижкою. Всього 1 200, – відповів Борис. Я ковтнула чай і промовчала. Це була третя “зі знижкою” покупка за за мій рахунок. А потім він пішов у душ і залишив телефон на столі. І він завібрував – повідомлення було не для мене
– Ти купив нову футболку? – Ага, зі знижкою. Всього 1 200, – відповів Борис.
За 3 євро я вдома сам каву зварю – і ще на тиждень вистачить! – пробурмотів Віктор, поки я тримала в руках той пахучий паперовий стаканчик у самому центрі Верони, де навіть повітря пахне романтикою. А я лише мовчки усміхнулась і зробила те, що давно мала зробити
– За 3 євро я вдома сам каву зварю – і ще на тиждень

You cannot copy content of this page