Сонячний день хилився до заходу. Я сиділа у своєму кабінеті, де на великому моніторі
Я стояла на кухні, миючи тарілки після вечері, коли почула, як грюкнули вхідні двері.
“Не хвилюйся, це лише її спосіб турбуватися”, – сказав Ілля, коли я обурено поглянула
– Мамо, я більше не можу з нею жити, – сказав мій син і
Я мовчки підняла кришку сміттєвого відра, викинула туди цілу тарілку голубців і вийшла з
Чайник тихо посвистував на плиті, а я перебирала пакети з чаєм. Ромашковий, м’ятний, чорний
– Ну ти ж сама хотіла тиші, — сказала донька, коли запропонувала мені переїхати
“Ми вирішили, що будинок треба продати, мамо, – 5 000 000 гривень просто не
“Ой, які зараз дорогі продукти!” – нарікала сусідка, заносячи в квартиру пакети з делікатесами.
На моєму весіллі брата не було — він “поїхав за кордон на роботу”. Але