Літня людина? — я іронічно вигнула брову. — А на Великдень, коли я привезла паску із найкращої кондитерської, бо не мала часу пекти? Вона понюхала її скривилася і відсунула тарілку
Тихий вечір у нашій квартирі розірвав різкий звук телефону. Я стоячи біля кухонного столу,
Це твоя робота, твоя відповідальність! І квартира, до речі, теж твоя! Тож сама всім і займайся! Не треба мене вплутувати! Ти ж не захотіла, щоб мої рідні приїхали до нас на мій ювілей! Брат із сестрою досі не можуть зрозуміти, що вони тобі зробили, що ти їх не пустила!
— Просто вистачить мене постійно діставати! Я тобі не колода, Олено! — різко кинув
Я віддала 1 000 000 гривень батькові, вірячи, що це врятує родинний бізнес, але дізналася, що ці гроші пішли на «нові можливості» для Вікторії, моєї зведеної сестри, не для компанії. Батько та сестра знову розігрують свою гру на моїй наївності
Я віддала 1 000 000 гривень батькові, вірячи, що це врятує родинний бізнес, але
Оленко, добрий день, — почала вона, нервово поправляючи хустинку в руках. — Я за грішми прийшла. Марія Григорівна обіцяла, що ви їх повернете
Дзвінок у двері пролунав несподівано, перервавши мої спроби навести лад у дитячій кімнаті. Я
Ми відмовилися від ремонту нашого будинку, щоб сплатити борги нашого сина. Артем, мало того, що не подякував, він ще й повернувся за додатковими коштами. Наші 50 000 не покривали всі “витрати”
Ми відмовилися від ремонту нашого будинку, щоб сплатити борги нашого сина. Артем, мало того,
Оленочко, як справи? — Лариса Степанівна, елегантна жінка з бездоганною зачіскою, переступила поріг. — Ой, а що це в тебе шпалери в коридорі відклеїлися? І вішак цей старий зовсім не пасує
Я стояла біля вікна своєї квартири, милуючись, як останні промені сонця забарвлюють стіни в
– 15 000 гривень, Ірино, – і ось це ти називаєш відпочинком?, – скривилась Ольга Миколаївна, побачивши соснові стіни котеджу. А я вперше захотіла запитати її вголос, скільки, цікаво, коштує хоч краплина вдячності – але натомість зробила дещо інше
– 15 000 гривень, Ірино, – і ось це ти називаєш відпочинком?, – скривилась
Я тримала в руці останню 1000 гривень, і в голові крутилася лише одна думка: або я купую ліки собі, або їм вистачить на тиждень кави. Я не могла дозволити собі обрати перше, бо завтра вони почнуть знову: “Мамо, у нас закінчилася готівка”
Я тримала в руці останню 1000 гривень, і в голові крутилася лише одна думка:
Краще нехай усе залишиться між нами. Не хочу, щоб вони псували нам настрій. Пам’ятаєш, що було, коли ми купили машини?
Ранок у нашій затишній квартирі починався з аромату свіжозвареної кави та легкого гомону новин
Мама Володі дала нам 250 000 гривень на будівництво, але її постійні вказівки, як нам жити, зробили допомогу неприємною. Коли її втручання стало надмірним, ми вирішили повернути гроші, але це тільки посилило ситуацію
Мама Володі дала нам 250 000 гривень на будівництво, але її постійні вказівки, як

You cannot copy content of this page