«От і все, — подумала я в холонучи, — його таки звільнили». Напевно, це
— Щось не так? — здивувалася я, підвівшись із крісла і підійшовши до дзеркала,
Мій чоловік повертався додому все пізніше й пізніше і не помічав мене. Зрештою, я
Я переписав будинок своєму онукові, бо вірив у його здоровий глузд. Ця наївність виявилася
Тарас завжди вважав себе господарем життя. Ще в університеті примудрявся крутитися так, що однокурсники
— Цих грошей якраз вистачить, щоб відремонтувати мою дачу! — Свекруха знайшла заначку у
— Я квартиру на Риту переписала, їй вона потрібніша, у неї діти, — заявила
— Якщо весілля не буде на 150 гостей і в нашому селі — грошей
Рахунок за «відпочинок» — Машо, знову дзвонить донька з вокзалу! — Іван Петрович відкинув
— У нашому шлюбі було все: діти, спільні відпустки й навіть кредит на 380