— Ти серйозно, мамо? — мій голос тремтів від обурення, — Ти віддала квартиру
Я сиділа за столом, спостерігаючи, як невістка сидить, надувшись, мов хмара перед дощем, а
“Борисе, ці гроші могли б врятувати нашу сім’ю від боргів”, – благала сестра, її
Моя донька хотіла віддати мене до закладу для літніх людей та забрати мою квартиру.
Я позичила Катерині Іванівні 10 000 гривень, повіривши її сльозливим розповідям про термінові проблеми.
— А не хочеш ти мені ту ділянку з будиночком переписати? Це ж не
— Мамо, ви могли б подумати про мене краще, ніж дарувати щось таке просте!
— Я не розумію, чому ти мені нічого не сказав! — я ледь стримувала
— Мамо, невже це все правда, що я чув від сусідів? Ти дійсно вирішила
— Іванко, ти мене слухай, — Надія нахилилася ближче через стіл, її очі блищали