Я побачила, як на телефоні тата спливло повідомлення від Софії: «Не забудь про нашу
— Оксано, ну а чому це я раптом маю розв’язувати твої проблеми? Мені й
“Це ж сюрприз, Марто! Ваш сірий диван я замінила на справжній, затишний!”, – гордо
— Сергій, що ти робиш? — запитала я, стоячи в дверях нашої затишної спальні,
– Оксанка – моя гордість, а ти, Яно, просто живеш, – сказала мама роздивляючись
— Знаєш, а ти не хочеш розповісти всім правду про те, як ми живемо?
Я була впевнена, що моя майбутня свекруха, Ганна Петрівна, щиро хоче допомогти з організацією
— Ти серйозно? — мій голос тремтів від обурення, коли я стояла в дверях
Я завжди вважала себе вправною господинею. Мій дім сяяв чистотою, на кухні пахло свіжоспеченим
— Ти серйозно, мамо? — мій голос тремтів від обурення, — Ти віддала квартиру