fbpx
Дозвілля
Отже, заходжу я додому вся така гарна і неповторна і тут з порогу я чую від чоловіка: “Ти – це моя колишня дружина. Поглянь – копія просто!”

Я не вперше чула від свого чоловіка про його колишню і він навіть порівнював нас. Мене це дратувало і я йому про це казала! Насправді ми були дуже різні і не помітити очевидної різниці не можна було!

Коли ми почали жити разом, а згодом взяли шлюб, я почала слідкувати за собою краще. Я і до цього робила різноманітні б’юті процедури, але зараз це особливо актуально. Я доглядаю за своїм волоссям, воно в мене довге від природи світле, такого пшеничного кольору. У мене гарні блакитні очі і мені часто про це говорять. Їхню красу я підкреслюю віями, які роблю також в салоні. До того ж я ніколи не забувала про брови, про манікюр та педикюр. Це те, без чого не може обійтися жодна жінка! Принаймні я зараз так вважаю.

Я почала відвідувати салон краси частіше, коли почала зустрічатися зі своїм теперішнім чоловіком! Тому, що частенько чула про його колишню з якою вони розійшлися ще до наших стосунків і до нашого знайомства.

Отже, і цього разу я вирішила відвідати салон краси, де зробила приємне собі і сподіваюсь чоловікові, так як він оцінюватиме цю всю красу. Я стараюсь не лише для себе, а в більшій мірі для нього! Тим більше в мене був комплекс – це мої веснянки на носі… Але мій чоловік казав, що йому навпаки це до вподоби.

Отже, заходжу я додому вся така гарна і неповторна і тут з порогу я чую: “Ти – це моя колишня!”

Я подивилася на нього великими очима. На всяк випадок перепитала: “Що ти сказав?”

– Кажу на колишню мою схожа, як дві краплі води! Ось поглянь на фото!

— Мені не цікаво дивитись взагалі. Як нас сплутати можна, ми різні зовсім. А взагалі, звідки в тебе її фото?

– Про соцмережі не чула? Ось візьми телефон і подивись сама!

– Не буду я нічого брати і нікуди дивитись! Ми абсолютно з нею різні! Кардинально різна зовнішність і мені здається характер теж, чи не так?

– Я тобі серйозно кажу. Ти – це викапана вона!

– Так дай телефон сюди!

Я подивилася на цю дівчину, так вона була доволі приваблива, але ж вона повністю ну як вам сказати – зроблена. А я не така. Вона брюнетка з темним тоном шкіри, а я навпаки з світлою шкірою та волоссям і очі в мене блакитні!

– Не бачу схожості! Ми різні. Узагалі різі. Тай схожа вона на лялечку. Ніби, щойно з її зробили!

— Та невже, а мені так не здається, подивись в дзеркало, на вії, брови і губки – качечки. А ще тональний крем і кілограм макіяжу!

Мій чоловік розвернувся і пішов в кімнату!

Я підійшла до дзеркала і подивилася на себе. Ну, зроблені в мене тільки вії, ну губи трішки зробила, брови за останньою модою ну і щоб молодше виглядати – макіяж.

– Люба моя, я ж тебе не за вії покохав! А навпаки мені так подобається твоя природня краса, твої гарні блакитні очі, розкішне довге волосся, твої веснянки…Ти можеш тільки трішки підкреслити свою красу і цього буде досить… Нащо все це, для кого?

Тепер не знаю, як же ж мені бути? Я звикла бути красивою, а тут виявляється, що це все і не краса зовсім. А як без макіяжу з хати вийти? Вже не зможу я. Але й з ним, виходить, я чоловіку не подобаюсь.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.