fbpx
Події
Ольга Марківна вже 10 хвилин дзвонила в двері до невістки. Вона була впевнена: Марина сидить там, як миша зі своїми подругами і спеціально їй не відчиняє. А можливо, навіть і не з подругами, а з якимось чоловіком. Ольга Марківна попереджала: доки син у відрядженні, вона буде контролювати його сім’ю!

У цій квартирі двоє онуків – Сергійко і Юлька, обоє дошкільного віку, до того ж квартира була синова, а якщо точніше — його вітчима, з яким Ольга Марківна була розписана.

– Марино, відчиняй! Я знаю, що ти вдома! Я буду стояти під дверима доти, поки ти не вийдеш за дітьми в садок! Сподіваюся, ти підеш їх забирати? Чи ти з подружками вже в такому стані, що, навіть забула про дітей?, — говорила Ольга Марківна.

З сусідніх квартир стали визирати їх мешканці. Хтось пробурчав, що зараз викличе 102, якщо ці крики триватимуть.

– А ви викличте! — вигукнула Ольга Марківна.

– І відразу працівників соціальної служби! Нехай подивляться, що там господиня робить, а ще з ким вона і в якому стані.

У під’їзді почулися кроки. Це була Марина, яка підіймалася на свій поверх. Вона іронічно подивилася на свою свекруху і мовчки відчинила двері. Жінки ввійшли в квартиру.

– Ви що, Ольго Марківно, на весь під’їзд репетуєте? — запитала Марина.

– А чого ти слухавки не береш? І взагалі, де ти була? У тебе вдома, як завжди страшенно брудно, чому не прибираєш? Гора непраного одягу, немитий посуд, я так і знала, що коли прийду то все це побачу! — обурилася свекруха.

– На біржі праці я була, на облік стала, мені дали направлення і я піду влаштовуватися на роботу, а телефон на беззвучний режим поставила і забула ввімкнути. У чому ще перед вами звітувати? Марина не кричала, це не було її звичкою, але говорила із роздратуванням у голосі.

– Уявляю, якою квартира буде брудною, коли ти працювати підеш! Ти фармацевт то в тебе має бути вдома, як в аптеці! Але більше схоже на звалище, — не вгамовувалася Ольга Марківна.

– Де ви безлад бачите? Хай не стерильно, але зате як у всіх: білизна, якщо вона брудна — в кошику, я все пропилососила, ну є трохи брудного посуду, ну і що? Чому Ви чіпляєтеся до мене?!.

– Ще б пак! За тобою потрібен цілодобовий нагляд! Влаштувала тут з подругами розваги, поки Сашко у відряджені! А нікого більше не водиш? Бо я вже уві сні бачила, що у Сашка мого роги виросли. Ех, як спіймаю тебе, Марино!.. — Ольга Марківна вже почала говорити з притиском.

– Досить! Я поспішаю, мені за дітьми в садочок треба йти! — Марина дала зрозуміти, що розмову закінчено.

Жінки вийшли на вулицю і навіть не попрощавшись, розійшлися в різні боки. У Марини зіпсувався настрій. Набридла свекруха своїми перевірками. Спочатку, вона звинуватила Марину ніби-то це вона вмовила її сина Сашка їздити у відрядження, але він сам цього захотів, навпаки — Марина ще його і відмовляла, навіть плакала. Але Сашко її переконав: він рік поїздить туди-сюди, вони назбирають, хоча б на початковий внесок кредиту і винаймуть собі нормальну квартиру, а цю однокімнатну звільнять, все одно вона вітчима. Та й материнські виплати ще не витрачено.

А потім Ольга Марківна зациклилася на своїх перевірках, ще й без попередження. Добре, що Сашко у неї ключі забрав, а то б і вночі приходила. Одного разу до неї завітали три подруги з баночками коктейлю. Хотіли посидіти з дівчатами, але не вийшло: свекруха влаштувала бучу, розігнала подруг і назвала квартиру «баром». Вже і відпочити не можна у вихідний день!

Але у Ольги Марківни був свій погляд на все, що відбувається. Погана невістка вийшла заміж за Сашка, бо хотіла привласнити собі квартиру, відправила його у відрядження і збирає подруг для гулянок, а найгірше — влаштувала в будинку смітник, в якому живуть діти. Ну добре, нехай це не смітник, але на охайну квартиру зовсім не тягне.

Ну нічого, вона їй влаштує! У сусідньому під’їзді живе тітка Дуся, вона вже в курсі — треба пильнувати і звітувати, якщо щось не так. Ось сьогодні тітка Дуся їй зателефонувала і сказала, що біля під’їзду, ніби-то Людка крутилася, точно вечірку влаштували, як завжди. Може їй примарилося? І Ользі Марківні здалося, що в квартирі хтось говорить, може теж здалося?! Як буде привід — таке їй влаштує! Вона, навіть, в соціальну службу ходила на консультацію. Їй сказали, що якщо буде тривожний дзвіночок, то вони на нього відразу виїдуть.

І ось цей дзвіночок пролунав за декілька тижнів! Баба Дуся дійсно бачила і Людку, і ще двох подруг в присутності якогось чоловіка. Маринка навіть вибігла їх зустріти! Сашко за тиждень приїжджає, а вона розважається! Ну і добре, зараз можна на гарячому підловити! Ольга Марківна дзвонить тій чемній жіночці із соціальної служби і за годинку вони зустрілися біля Марининої квартири. У двері подзвонили, їх відчинили. У будинку дійсно були гості — за столом сиділи троє: Маринка і Людка зі своїм кавалером, з яким вона подала заяву до РАЦСу, ось і святкували. Інші подруги вже пішли. На столі – пляшка сухого і кава. Всі цілком тверезі, у будинку чисто, Сергійко сидить в планшеті, Юлька дивиться мультики. Все тихо і мирно. Подивилися в холодильник — там багато продуктів. Білизна випрана і на полицях акуратно складена. Причепитися ні до чого. Жіночка із соціальної служби була на нервах:

– Навіщо, ви нас викликали і говорили що тут відбувається казна-що? Ось через таких як ви руйнуються сім’ї! Передачі показують по телевізору, що діти сиротами стають при живих батьках! Припиняйте цю діяльність, це негідно!

Ну добре, якщо ця жіночка була зовсім чужою людиною, але Сашко чому образився? Приїхав, кинув ключі на стіл, зняв з сім’єю якусь квартиру і навіть адресу не повідомив! Заступився за свою «повітрулю», за якою погодинна увага потрібна! Наївний! Це знову був погляд Ольги Марківни на все, що відбувається.

Фото ілюстративне.