— Додому можете не повертатися! — заявила Юлія Ігорівна синові з невісткою, коли побачила авіаквитки на їхньому столі. — Досить з мене, ви мені всю душу потріпали! Сиділи на шиї, ніжки звісивши, а тепер навіть вирішили проігнорувати мої вимоги!
— Мам, як же я живу на твоїй шиї, я ж працюю, — обурився Юра. — Олена з донькою в декреті, але вони ж на моєму забезпеченні!
— Так? Але я хочу нагадати, що ви живете в моїй квартирі, де кухня потребує ремонту, і ти обіцяв, що з відпускних купиш матеріал і займемося реставрацією цієї розвалюхи! Шпалери вже відійшли, страшно дивитися!
— Мам, давай зробимо ремонт ближче до Нового Року! — благав Юра. — Ну літо ж проходить, ми з Оленою у відпустці ще жодного разу не були, тільки в селі у бабусі і то для того, щоб їй допомогти.
— Ось я і кажу — додому можете не повертатися! — Юлія Ігорівна гримнула долонею по столі.
— Мам, ця квартира нашого батька, якщо що! — нервово відповів Юра. — Йдучи від тебе, він сказав, що залишає свою квартиру мені, так що це ще досить спірне питання, хто тут господар. І ми обоє є рівною мірою власниками цього житла. Може досить вже шукати причіпок?!
Олена в цей час купала маленьку Даринку і ледь прочинила двері ванної кімнати, щоб чути всю ту колотнечу, яка твориться в їхній кімнаті. Вона, як завжди, мовчала і вважала за краще не втручатися в суперечки чоловіка і його матері. Ось завжди так доводиться жити — тримати рот на замку, скромність не дозволяє обурюватися. Тільки свекруха вже зовсім палицю перегнула, але ж колись гарною жінкою була. Що ж з нею не так?
Ще коли Юра з Оленою одружилися, свекруха мало не ридала:
— Діточки, живіть зі мною, я по стінах дертись буду від самотності! Ваша кімната — найбільша, забирайте і облаштовуйте її як хочете! Заважати я вам не буду, а тільки допомагати, якщо попросите! Онуки з’являться – буду тільки рада!
В принципі, варіантів не було. У Олени велика сім’я: мати, вітчим, і двоє дрібних братів-близнюків, які тоді навчалися в третьому класі. Квартирка маленька, з двома кімнатами, тим більше суміжними. У Юри зі свекрухою теж двокімнатна, але величезна — дискотеку влаштовувати можна, одна тільки кухня як танцювальний зал.
Спочатку в стосунках все було чудово, свекруха навіть сніданок сама готувала, перша тікала на роботу і залишала записку: «Приємного вам апетиту і гарного дня!». Приємно було! Але дрібні конфлікти почалися з того часу, коли Олена вирішила допомагати свекрусі по господарству — соромно ж так просто сидіти і сніданки наминати.
— Оленко, чому ти взяла цю ганчірку для підлоги? Це тільки для ванної, там іноді труба протікає, треба підкладати, — робила зауваження Юлія Ігорівна. — А цей порошок взагалі чіпати не можна, це для замочування, а не для прання.
Олені було страшно навіть з кімнати виходити, але потім Юлія Ігорівна почала насідати: допомагати треба, тільки під моїм керівництвом! Свекруха ходила слідом і вказувати — як і що робити:
— Так! Візьми відро! Та не це, а маленьке! Бачиш засіб для миття скла? Та ж не це, цим я тільки дзеркала мию, оте! Налий води, ось тобі ганчірки, пішли вікна мити!
Свекруха сіла в крісло, і почала диктувати — під яким кутом треба терти, де розводи і таке інше. Третій поверх, високо, Олена стояла на підвіконні і мовчки виконувала накази свекрухи. Тут все в очах поплило і потемніло, Олена тільки встигла зістрибнути на підлогу, а далі темрява.
Причина виявилася банальною — скоро їх стане більше. Юрко тоді сильно посварився з мамою, через те, що та змусила невістку вікна мити, але ж ніхто не здогадувався, що Олена при надії. Тоді пробачили одне одному всі образи, свекруха вибачилася, дуже зраділа майбутньому онуку, але почала ставитися до невістки, як до інкубатору:
— Олено, так, ось тобі сир, терта морквина, жуй давай! — наказувала свекруха.
— Мамо, ви мене вибачте, але мені зараз зле, мене від сиру дуже нудить, навіть від його запаху! — скаржилася Олена. —Дуже хочеться смаженої картоплі з огірком, можна я посмажу собі?
— Нісенітниці! — відповідала свекруха. — Багато що ти там хочеш! У тебе дитина, про себе нічого думати, про неї думай, малюкові кальцій потрібен, а не жирна їжа!
Начебто дрібниця, але дуже неприємна! Як з’їсти той сир, якщо він назад лізе? Олена не хотіла скаржитися про всі ці дрібниці чоловікові — він занадто запальний буває, і тільки суперечки починаються, тому вона просто просила чоловіка привезти картоплю фрі і огірочки, куплені в магазині в готовому вигляді. Іноді вона приходила до своєї матері, щоб та їй приготувала щось смачненьке, але вдома її зустрічала незадоволена свекруха:
—Ти розумієш, що твоє харчування — це найголовніше для дитини?! Вона годується через тебе! Що ти собі дозволяєш — ти їси найжирнішу і найшкідливішу їжу і сама вже розповніла донезмоги!
В чомусь свекруха була права. Плюс 24 кг — це багато, але їсти хотілося завжди. Потім вся увага перекинулося на Даринку, і тут свекруха взагалі не давала Олені спокою— придумала свій власний режим, за яким треба було жити, як в казармі. Юрко влаштувався на другу роботу, приходив пізно, особливо нічого не помічав, а Олена йому поскаржилася тільки тоді, коли Даринці було вже три роки — зовсім недавно. Був концерт з мамою, і тоді вона сказала:
— Он як? Тоді будемо жити тільки як сусіди по комуналці! Давайте, скидаємося на ремонт кухні і робимо його!
І ось тут ці квитки! Так, дійсно, Юра обіцяв з відпускних дати гроші на матеріал і влаштувати ремонт на кухні, але тут така удача з дешевими квитками і недорогим готелем біля моря, тим паче — влітку. Ну як не скористатися? А Даринку на 10 днів може Оленина мама взяти до себе, вже домовилися.
Олена витерла донечку рушником, одягла в чисту піжаму і вийшла з ванної — в кімнаті вже вирували розбірки і більше за всіх сичав на матір Юра. Олена посадила доньку в ліжечко, взяла зі столу квитки і сказала Юркові:
— Юр, здай, будь ласка, квитки і давай відмовимося від готелю, ми нікуди не їдемо. Я тобі потім все поясню, — сльози наверталися на очі, але це було її тверде рішення.
Уже вночі Олена розповіла чоловікові про те, що яке в неї життя, поки він на роботі. Юрко підскакував з ліжка, сичав на дружину за те, що вона весь час мовчала і не скаржилася, поривався з’ясувати стосунки з матір’ю, яка вже спала. Але Олена попросила не доводити справу до такого, а просто на всі гроші орендувати собі квартиру, не дивлячись на те, що чоловік теж є власником квартири.
Так і було зроблено. Через три дні сім’я переїхала в орендовану квартиру, а Юлія Ігорівна оголосила всім бойкот. Тільки через тиждень на Юрин телефон прийшла СМСка від мами: «Юра, так я нічого не зрозуміла, а де ж гроші на ремонт кухні? Ти ж обіцяв!”. Але їй ніхто не відповів — який у цьому сенс? Все одно ж не зрозуміє!
Фото ілюстративне.
