fbpx
Дозвілля
Оксана працювала у санаторію «Карпати», відпочиваючих завжди було багато. Приїжджали різні люди. Вона придивлялась до чоловіків, які мали гроші

Оксана працювала у санаторію «Карпати», відпочиваючих завжди було багато. Приїжджали різні люди. А також по-різному, хтось сам, а хтось був з дружиною. Молода жінка була розведеною, необтяжливої поведінки. Вона придивлялась до чоловіків, які мали гроші. Її мало цікавила любов чи ще якісь там сердечні почуття. Хотілось гарно провести час та отримати дорогий подарунок чи кругленьку суму грошей. Вона їх дуже любила. Жінка не бачила перешкод навіть, якщо дружина була разом на відпочинку з чоловіком. Їй би заінтригувати чергового багатія, і все само собою відбудеться, зародиться новий роман.

— Ти знаєш, Лесю, до нас приїхав якийсь професор з дружиною. Правда трошки вже у віці, але мені це не заважає. В нього водяться не малі грошики. І він ще гарненький. Треба зробити його відпочинок різнобарвним. Правда, він з дружиною. Але вона така сіра мишка, навіть не підходить йому. Весь час ходить за ним і старається угодити. Але то і не дивно! Він мужчина видний, при грошах, то ж боїться його втратити і як сторож стереже його. Не розумію, що він в ній знайшов? Як можна такому чоловікові одружуватися на безхребетній та й не красивій жінці, — не вгавала жінка.

— Оксано, ти доробишся, що виженуть тебе за твої витівки. Хтось поскаржиться і тоді матимеш. Перестань людям шкодити, не лізь в чуже життя. Ти якби так не робила, то й і з Вітьком жила би добре, він любив тебе. А ти сама все поламала в своїй сім’ї і з іншими те саме робиш.

— Не читай нотацій! Я не ти. Все-одно втілю в реальність свої плани.

— Роби як знаєш, лиш, щоб потім не каялась, пізно буде, — сказала сусідка.

Не послухала Оксана Лесі і почала свою брудну гру. Чоловік й справді зацікавився молодою працівницею. То пожартує у відповідь, посміхнеться, комплімент скаже. Видно, в молодості загравав з жінками, а може й заводив короткочасні романи. Оксана тріумфувала! Вона молода і красива, удача на її боці.

Дружина спостерігала за чоловіком та за молодою розлучницею, бачила ж, як вона старається привабити її коханого. А він і не проти. Зрештою вона й не дивувалася, на жаль, в їхньому житті так частенько було. І її вірне та міцне кохання не рятувало її від зрад.

Наступного дня Оксана знову пішла до сусідки. Дуже розчарованою була.

— Сьогодні та сіра миш мене просто вивела з рівноваги. Сказала, що бачить мій намір, щодо її чоловіка. І відкрила мені карти, приголомшила. Виявляється, що професор зовсім не він, і не має він тих грошей, що я думала. Це її посада. У своїй сфері вона зробила великий вклад, відома і дуже поважна людина. Вона багато в чому розбирається, розумна, а мені здавалось, що недалека і не проживе без чоловіка та його грошей. Любить вона його, хоч натерпілася багато. Порадила, щоб шукала любов і щастя, щоб не розмінювали життя на непотріб. Бо  чужі дружини лише будуть проклинати та лаятимуть, ганьби і гріха назбираю, а щастя таки не зазнаю.

— Мудра жінка! Всю правду сказала. Розумно порадила тобі і навіть не сварилась, бо й нема чого. До неї тобі далеко і в конкуренти їй не годишся. Ще скажу тобі, Оксано, не суди, по зовнішності, по одягу, по людській простоті. Саме такі люди багато досягають, приносять великий вклад в науку, у світ і для суспільства є на вагу золота. «Сірі мишки», — як ти кажеш можуть більше ніж барвисті павліни, хіба що не всім дано це побачити. Хотілось би, щоб тебе та ситуація навчила і зробила справжню, щоб жила своїм життям і не лізла в інші сім’ї. І знайдеш тоді ти свою долю, вона буде прекрасною, якщо не псуватимеш щастя іншим,— повчала молоду сусідку Леся, і надіялась що нарозумить її.

Галина Мазурик, “Сіра мишка”