Одружена вже понад 10 років. Коли з чоловіком ще зустрічалися і про весілля не йшлося, так вийшло, що зрадила йому з його другом. Це сталось випадково коли він приходив до мене в гості аби допомогти з ремонтом в моїй квартирі. Він також мав тоді дівчину з якою зараз одружений і виховує трьох дітей.
Один раз і більше такого не повторювалося. Ми навіть не запросили на наше весілля цього друга. Нам навіть було встидно дивитись одне одному в очі та розмовляти. Але я вважаю, що саме це зробило мій шлюб щасливим.
Так саме зрада може зробити шлюб щасливим та вірним в майбутньому.
По-перше, я не ревную його до інших жінок, не накручую себе “а що, якщо він…зрадить”, адже я “вже зрадила”. Та й якщо він мені навіть зрадить, все одно буде не так прикро, адже це я зробила перша. Можливо дивний аргумент але я й справді так думаю.
По-друге, за будь-якої сварки, хоч би як він мене розлютив і що б мені не зробив, я відразу ж заспокоююсь, згадуючи, що вже “помстилася” заздалегідь. Так 10 років тому…
По-третє, після того разу мене саму зовсім не тягне ліво, на інших чоловіків не дивлюся і повторювати не збираюся. Почуття провини давно вже немає, вважаю, що саме та зрада є секретом мого сімейного щастя.
