fbpx
Дозвілля
Одному чоловікові передбачили, що у п’ятдесят років він зустрінеться із головною жінкою своєї долі. Минуло двадцять років і пророцтво збулося. Хоча сам чоловік забув про нього

Одному чоловікові передбачили, що у п’ятдесят років він зустрінеться із головною жінкою своєї долі. Минуло двадцять років і пророцтво збулося. Хоча сам чоловік забув про нього. Він працював, досягав, добивався. Дбав про сім’ю, гроші добував, їздив по відрядженнях. З дружиною він добре жив, але якось мало спілкувався. Якось не особливо виявляв емоції,- він роботою був зайнятий. А потім стався сердечний приступ, на щастя, невеликий. І він займався здоров’ям, лікувався. Потім у спортзалі, – він за порадою лікаря почав займатися фізкультурою, – побачив у дзеркалі сивого літнього мужчину. І не одразу зрозумів, що це він і є. Він сам.

І тут він упав у таку депресію, що просто важко передати словами. Життя пройшло майже, а він і не помітив. Діти виросли та живуть окремо. Дружина хороша жінка. Але також вони майже окремо живуть, хоч і в одній квартирі. Підприємство працює, але зрозуміло, що досягнута мета. І немає сенсу викладатися, нехай іде як іде.

Але ось він згадав пророцтво і посміхнувся. Йому п’ятдесят років. Яка ж головна жінка його долі? Нікого він більше не покохає, немає в серці місця для когось ще. Та й серце зношене, немолоде серце, не кохати йому треба, а лікувати його!

Але, знаєте, ….. передбачення справдилося.

За місяць у сина з невісткою народилася дівчинка. Маленька така, крихітна, з рідким дитячим волоссям і з пальчиками. Маленькі-премаленькі пальчики, а на кожному пальчику – нігтик рожевий, теж малесенький. І цими пальчиками головна жінка долі схопила дідуся за палець міцно та тримає. Дивиться просто у вічі і посміхається. Скажете, такі маленькі немовлята не вміють посміхатися? Іноді вміють. Цілком осмислено посміхаються навіть найкрихітніші діти, таке буває.

І всю депресію як рукою зняло; ось цією дитячою крихітною ручкою. Дідусь відчув надзвичайний приплив сил. У нього з’явилася Головна жінка долі, він це відчув. І він почав жити – щосили. Друге дихання відкрилося, коли знайшов свій особистий сенс життя. Тепер є заради кого дихати, працювати, намагатися та добиватися. І є ким милуватися.

Сенс життя іноді знайти дуже просто. Це коли є заради чогось чи заради когось жити. Коли є любов до чогось чи до когось, сильна любов, справжня. Коли є головне у житті: головна людина чи головна справа, заради них і живеш. І серце зцілюється, повертаються сили. Але це дуже просто! Так, дуже просто. Тому що в складному і заплутаному найчастіше немає сенсу. Поки нас хтось тримає за руку чи палець, ми живемо. Так усе влаштовано на землі.

Головна людина нашого життя тримає нас землі. Навіть якщо її пальчики розміром із горошинку, – вони й тримають.

Анна Кир’янова