Ця історія про те, як ставлення до людей рятує життя.
Одного разу делегація рабинів приїхала до Аргентини перевіряти м’ясокомбінат. Рабини приходили, йшли, і так декілька днів підряд перевіряли м’ясокомбінат. І коли, вже в останній день, вони виходили з м’ясокомбінату, їх було 20 чоловік, охоронець попросив їх зупинитися і сказав:
– Ви знаєте, вас було на одного більше, коли ви заходили. Зараз вас на одного менше…
Рабини запитали охоронця:
– Послухай, ти впевнений?
Він відповів: “Звичайно, одного нема!”
Почали шукати, і справді, одного рабина не було. Пішли назад і знайшли літнього рабина, який лежав без свідомості у морозильному відділенні. У нього стався серцевий напад. Ніхто не помітив, що він там залишився.
Якби охоронець не спитав їх при виході, то цей літній рабин б не вижив.
Його відвезли до шпиталю, врятували… Через якийсь час він приїхав для того, щоб подякувати цьому охоронцю за те, що той врятував йому життя і запитав його:
– Скажіть, ось ми всі однакові, в однаковому одязі, з бородами, в однакових капелюхах. Як ви побачили що мене немає? Всі мої колеги не помітили, що мене немає…
Охоронець відповів йому:
– Все дуже просто. Ви всі тут були тиждень, приходили щодня, і ви єдиний зі всієї групи зі мною віталися і прощалися. І коли цього разу зі мною ніхто не попрощався, я помітив, що вас нема.
Ось так, слово “добридень”, “до побачення”, доброзичливість, хороше ставлення до людей рятує життя. Одне слово може врятувати ваше життя.
Будьте добрими до людей і ця доброта до вас повернеться, а іноді вона врятує вам життя.
