Вийшла на вулицю і поцокала каблучками.
Спочатку в перукарню, щоб марафет.
Кучері, красиві нігтики і нове життя.
Потім в кафе, щоб тістечко.
Заварне і з чашкою кави.
За витонченим столиком біля вікна, де люди і враження.
Потім злякалася крихту і попливла, похитуючи зачіскою, на набережну.
Де променад, музика і компліменти від різних.
Постояла на пристані, порахувала хвилі і що потрібно купити красиву сумочку. У вигляді ридикюля.
Купила і вигуляла її в театр.
Походила по фойє, подивилася на фотографії артистів, помилувалася собою в їх відображенні.
Послухала «Травіату», поклавши руки на перила ложі.
Перейнялася, зітхнула, пустила сльозу. Висякалася два рази.
Ще раз зітхнула.
Подумала, що любов – це страшна сила і що чоловік Миколка без неї напевно не знайде котлети в холодильнику.
Пельмені зварить грудкою, заб’є раковину сміттям, а голову дурницями.
Втратить окуляри і сенс життя.
Опуститься.
Почне заправляти светр в штани і подасться в депутати.
Серце стиснулося у жінки.
І поцокала вона додому.
Швидко-швидко, так, що ридикюль підскакував.
Захекалася. Вбігла в квартиру.
Накинулася на чоловіка, що в спортивках.
Стиснула в обіймах, так, що у нього щось хруснуло.
А він відразу не зрозумів, хто на нього накинувся, може хтось поцупити щось прийшов. Тому що втратив окуляри і не помітив, що дружина від нього йшла.
Жінка йому окуляри з голови зняла, на ніс наділа.
І тоді він зрадів.
І сказав, що у неї гарні кучері.
А потім вони разом їли котлети і жінка розповідала «за Травіату».
А чоловік посміхався і витирав їй сльози серветкою.
Автор: Daryna Isachenko.
Фото ілюстративне.
