fbpx
Дозвілля
Ніяк не можу зрозуміти поведінки свекрів. Ніби й хороші інтелігентні люди, але оці їхні вчинки? Може я з іншої планети? Адже це для мене просто немислимо

У мого чоловіка є молодша сестра. Різниця між ними близько двох років. У них в сім’ї завжди перевага віддавалася завжди тільки дочці, а синові все діставалося за залишковим принципом.

Таке ставлення батьків до свого сина не могло не вплинути на нього самого. Коли ми з ним познайомилися, він був дуже сором’язливим і невпевненим в собі хлопцем. Але його доброта і людяність не могла залишитися непоміченою. Я відразу звернула на нього увагу і, напевно, закохалася.

Коли ми почали зустрічатися, він став відразу змінюватися в кращий бік. У ньому з’явилася мужність і впевненість. З ним мені було так добре, легко і спокійно, що я була впевнена в нашому спільному майбутньому. Коли він запропонував мені вийти за нього заміж, то я була на сьомому небі від щастя.

Познайомившись з його батьками, я стала свідком їх байдужості до сина. Їх емоції були настільки мізерними, що це викликало у мене обурення. Але, чужа сім’я – темний ліс. Сподівалася, що в майбутньому вони змінять своє ставлення до нього.

Після появи наших дітей, я так і не побачила змін в кращу сторону. Всі зустрічі проходили дуже коротко. Свекри завжди поспішали в гості до дочки, тому забігали до нас на кілька хвилин мимохідь, і швиденько йшли.

Я ж сподівалася, що коли діти трохи підростуть, то ці бабуся і дідусь змінять своє ставлення до онуків. Адже люблять же вони дітей своєї доньки, і наших ніби як повинні. Але як же я знову помилилася. Діти підростають, а свекри все біжать і біжать до дочки.

Перед новим роком ми всіх запросили до себе. Я хотіла зблизити всіх рідних людей. Спочатку вони погодилися. Навіть сестра пообіцяла прийти з сім’єю. Я була дуже рада. А чоловік так взагалі сяяв від радості. Ми стали продумувати меню на свято.

Але напередодні нового року нам повідомили, що у них не виходить, тому як дочка занедужала, і вони підуть до неї зустрічати. У мене і руки опустилися від таких новин. Не знала, як розповісти про це коханому. Адже він більше за всіх старався все зробити, як можна краще.

Почувши, що все відміняється, чоловік приховав це розчарування. Але я дуже добре його знаю і все бачу. Ми вирішили влаштувати собі і дітям відмінний вечір, всупереч всім цим неприємностям.

Свято вийшло на славу. Діти були в захваті. А ми з чоловіком зрозуміли, що не потрібно ні на кого розраховувати в цьому житті. Якщо дорослі люди самостійно не розуміють, що роблять власній дитині прикрість, тільки тому, що приділяють йому занадто мало уваги, то тут нічим не допоможеш.

Мені ось тільки одне цікаво: якщо вони стануть зовсім нездоровими, чи буде їхня дочка так за ними доглядати, як вони трусяться над нею?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.