fbpx
Дозвілля
Незабаром у дочки був день народження, але я прекрасно знала, що мене не запросять. Трохи подумавши, я набрала дві повні сумки домашніх продуктів і поїхала в гості до Мар’яни. Повідомила про свій візит, коли була під самим порогом

Мені шістдесят, але обставини склалися так, що вже три роки я не працюю. Живу в селі, вирощую птицю, худобу, маю власний город. Майже все вирощене, везу на ринок і продаю. Мені багато не потрібно, а грошей постійно не вистачає. Чоловіка не стало, коли дочці не було ще й десяти років. Відтоді я Мар’яну виховую сама. Зараз вона доросла і зі мною майже не спілкується.

У дитинстві Мар’яна була дуже чуйна і добра дівчинка. Завжди послухає, допоможе. Навчалася тільки на відмінно. Словом, золото, а не дитина. Не змінилася вона навіть коли вийшла заміж. Щоб у мене не сталося, відразу приїде, продуктів з міста привезе, в будинку порядок наведе. Я для неї була важливіше навіть ніж її рідні діти і чоловік. Зараз я припускаю, що можливо, саме тому її шлюб швидко розпався. Розлучення далося Мар’янці дуже непросто.

Дочка багато плакала, нічого не їла і ні з ким не хотіла бачитися. Я ледь переконала її звернутися за допомогою до спеціалістів. Правда, швидко про це пошкодувала. Тому що замість того, щоб допомогти, та жінка її геть змінила. Чомусь так викрутила все, що саме я винною лишилась.

Мар’янка за порадою тієї пані обмежила зі мною спілкування і припинила приїздити. Вона через рік заміж вийшла, але я про це випадково дізналась зовсім. Вона мені про це не казала і не приїздила.

На Різдво заїхали до мене привітати, я тоді якраз сильно занедужала. Так замість того, щоб залишитися зі мною, або хоча б поцікавитися чи не потрібно сходити за чимось, вони поїхали в гості до друзів чоловіка. Мар’яна заявила, що я виглядаю цілком здоровою, а всі аптеки на свята і так закриті. Не подзвонила мені дочка ні на наступний день, ні навіть через тиждень. А коли я сама не витримала і зателефонувала, то дочка спокійно розмовляла, ніби й вини своєї не відчувала.

Незабаром у дочки був день народження, але я прекрасно знала, що мене не запросять. Трохи подумавши, я набрала дві повні сумки домашніх продуктів і поїхала в гості до Мар’яни. Повідомила про свій візит, коли була під самим порогом. Дочка швидко напоїла мене чаєм і стала випроваджувати, бо бачте у неї плани і я не доречно завітала.

Не розумію що тут такого якщо мама приїхала в гості до своєї єдиної доньки? Я все життя прожила заради неї, а тепер стала раптом не потрібною. Що я зробила їй такого, що на старості років заслужила таке ставлення?

Раз в тиждень зателефонувати старенькій матері і поцікавитися як її здоров’я, можна ж! Тепер я шкодую, що у мене тільки одна дитина, адже на старості років залишилася зовсім одна.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.