Коли ще зустрічалися з майбутнім чоловіком, він завжди дарував своєму хрещеникові круті та дорогі подарунки.
На день народженя подарував машинку, на якій можна їздити по дворі. На Миколая – Iphone, на Новий рік – золотий хрестик. Коли в гості йшов до хрещеника, то також купляв дорогі подарунки.
Тоді мені було все одно на це, це ж не з моєї кишені. Чоловік, і тоді, і зараз добре зароляє, тому я не звертала на це увагу. Мені також чоловік дарував гарні подарунки, то ж я була рада що він такий щедрний.
Але зараз, коли у нас спільний бюджет, то мене це дуже сильно дратує. Щоразу намагаюся відмовити від купівлі дорогого подарунку. Або купую сама якийсь максимально простий подарунок.
Недавно на день народження чоловік хотів купити хрещенику знову золотий хрестик, але я ледь відмовила його і вирішила що купляю самостійно подарунок дитині.
Я купила ведмедика і солодощі, і звичайно це вийшло в 10 разів дешевше ніж золотий хрестик. На святкуванні дитина звичайно ж була не задоволена, адже звикла до дуже дорогих подарунків. А я не вважаю що ми не повинні витраччати купу грошей на чужу дитину.
Не розумію, нащо він зливає наші спільні гроші на цю чужу дитину? Тим більше дитина вічно незадоволена, розбалувана по максимуму. Скоро я прикрию цю подарункову лавочку!
