Ната звісно знала, що у матері другий шлюб і що її рідний батько Олег невідомо де. Але історія була в наступному.
Мама дівчини, коли зрозуміла що її чоловік і за сумісництвом батько дитини ─ невірний їй, вирішила він нього піти. Олег звісно сприйняв цю звістку багнетами. Сказав, що не дай Бог вона подасть на виплати він нічого платити не збирався.
Але жінка вміла натиснути на нього. І попросила щоб Олег хоча б квартиру переписав на дитину. Все ж донька його. І сказала, що якщо перепише, то вона грошей до 18 років просити не буде. На той час Наталочці було 4 роки. І він погодився. Мабуть ще й через те, що квартира була в селі і сама по собі маленька.
Батьки розлучилися, не тільки тому, що Наталчина мама не могла пробачити невірності а ще й тому, що не хотіла показувати доні поганий приклад життя в обмані. Дівчата переїхали і взагалі забули за Олега і за квартиру. Тим більше він поки що проживав в ній.
Минуло 14 років. Мама розповідає, що у доньки є квартира. Показує дарчу. Але дарча дуже стара. І так як Женя добре тямив у ділових документах, йому довірили перевірити усю інформацію про квартиру.
Хлопець в першу чергу вирішив знайти нотаріуса, який їх засвідчував. Він подзвонив в обласну нотаріальну кантору і запитав як йому його знайти. У нього спитали: “Навіщо?». Наречений дівчини намагався пояснити навіщо, але ніхто його не розумів. В результаті Євген все ж умовив їх надати йому всю інформацію. І тут стало ясно, чому за довідником нотаріусів він не міг знайти того, який був йому потрібен. Ним була жінка. Вона просто вийшла заміж і змінила прізвище. Але їм пощастило, бо вона не переїхала в інше місто. В результаті, записавшись на прийом, хлопець прийшов до неї. Жінка звичайно здивувалася, але багато чого йому пояснила: що дарча дійсна, єдине, що треба внести її до загального реєстру і більше проблем немає. Це вже заспокоїло Женю. Другим етапом був огляд самої квартири.
Оглядати поїхали удвох з Наткою.
І яким було їх здивування, коли вони побачили у квартирі, якусь жінку з дитиною.
Пара звичайно поцікавилися, звідки вона тут взялася. Ця жінка повідала їм, що збирається цю квартиру купити. І вже віддала завдаток. Підписала попередній договір купівлі-продажу і почала робити капітальний ремонт. Квартиру продавав батько дівчини ─ Олег. Хоча прав на неї у нього давно не було.
Звичайно жінку було шкода, але все ж квартира не її. Їй показали довіреність і паспорт справжньої власниці. І тут жінка розпкалася. Адже квартира була реально маленькою, в селі. Вона витратила на неї всі заощадження. Так як за квартирою багато років не доглядали в ній були розбиті вікна, відрізані труби. Звичайно, вона встигла її привести в більш-менш житловий вигляд. І тут таке.
В результаті жінка поговоривши з Женею, віддала їм чеки за ремонт, які збереглися у неї. І вони домовилися про наступне: жінка живе безкоштовно, за рахунок суми витраченої на ремонт.
Ціну за оренду будуть брати меншу ніж ця квартира коштує, якщо її здавати. Тобто виходить жінка повинна прожити в квартирі приблизно 3 роки безкоштовно. І потім вона з’їжджає. За цей час квартирантка спробує знову накопичити гроші, які витратила на відновлення квартири. Жінка погодилася, адже вибору у неї не було. На тому й зупинилися.
На недбалого татуся відкрили чергову справу. А потім і взагалі посадили.
Ось така історія.
Фото ілюстративне.
