Єгор задумливо дивився на вікна колишньої квартири, де колись він жив. Цікаво, як вона там без нього? Напевно, нудьгує і ночами сльози ллє. Ну, звичайно, кому вона потрібна? Він ще раз кинув погляд вгору і повільно поплентався до під’їзду.
Давно це було, коли Алла вигнала його з квартири, хоча чесно він сам був винен у цьому. Алла була зовсім молоденька, коли вони познайомилися, тільки-но з університету, йому ж на той момент було вже тридцять п’ять.
Зустрічалися більше на її території, бо так йому було зручніше. Не треба було морочитися з вечерею та миттям посуду, а так Алла сама приготує, нагодує та приголубить.
У той момент він думав, що краще Алли для зустрічей не знайти, а ось для одруження потрібно обрати більш відповідну його статусу дівчину.
Дарина, звичайно, нічого, але в ній чогось не вистачало, можна на Соні одружитися, у неї батько замовжний. Може на Маринці? Ось Марина його повністю влаштовувала: симпатична, легка на підйом і батьки її при грошах. Звісно, жодна з тих дівчат навіть не знали про існування один одного.
Єгор уже хотів порвати з Аллю, як занедужала його мама. Звичайно про хоспіс і доглядальницю не було й мови. Любов Миколаївна наполягала, щоб син сам доглядав її. А той переговорив з Мариною, потім з Аллою і повів останню знайомитись з матір’ю.
— Мам, познайомся, це моя Аллочка. Так, наречена, та вже давно. Чому не повідомив раніше? Чекав на відповідний момент. Сподіваюся, ти не будеш проти, якщо Алла житиме з нами?
Любов Миколаївна природно не була проти, вона навіть наполягла на тому, щоб Єгор зробив Аллі пропозицію та одружився з нею. Єгор неохоче погодився, але з весіллям вирішив почекати, мовляв, ось одужаєш, тоді і весілля зіграємо, а поки що просто розпишемося.
Не знаю, як Аллі це вдавалося, але вона й працювати встигала, і квартиру в чистоті підтримувати, і до Любов Миколаївни встигати. І поки Алла готувала різні смаколики, щоб догодити чоловікові та свекрусі, той після роботи поспішав до Марини.
— Єгорчику, а ти, правда, її не любиш?
— Ну, звичайно ж, ні. Якби не мама, я б ніколи не одружився, і взагалі ти сама винна, треба було погоджуватися.
— Е, ні, я горщики тягати не маю наміру!
— Тоді не скигли. Хтось же має це робити. Залишилося зовсім недовго, і ми з тобою заживемо.
— Швидше б, бо тут така справа.
Єгор йшов додому в піднесеному настрої, бо його Маришка чекає дитину. Швидше б усе це закінчилося і вони нарешті побралися б. Але не тут було вдома на нього теж чекала новина, і так, Алла, як виявилося, теж чекала дитину.
Здавалося, ніби всі жінки світу, вирішили в той самий день разом порадувати Єгора. Він зблід і навіть мало не знепритомнів від цієї новини, адже це означало кінець усьому, кінець його надіям, кінець його мріям та планам.
З дружиною у нього розмова була короткою. Куди? Мама не здорова, як вона собі це уявляла? На які гроші, зрештою. Алла була добра, чоловіка коїхала, послухала.
Свекруха дізнавшись про про все, довго лаяла сина, а потім вимовляла невістку за простодушність, недалекоглядність і тещо так швидко здалась.
Відтоді минуло більше трьох років і за той час не було навіть натяку на те що Алла стане мамою. Спеціалісти лиш підтвердили її здогадки. Не чекати, навіть.
А потім не стало Любов Миколаївни, і Єгор після прощання вже зібрався з духом, щоб поговорити з Аллою і подати на розлучення, але йому на очі потрапив один документ.
– Ти знала?
– Про що?
— Про те, що мати подарувала тобі цю квартиру?
– Щось не так? Яка взагалі різниця, чия це квартира, я не збираюся тебе виганяти. Ми чоловік і дружина, отже.
– Я так довго чекав цього моменту. Думав, що все закінчиться, і я нарешті зможу жити, так як захочу, а тут.
– Я тебе не розумію.
– А що тут розуміти? Інша у мене і досить давно, навіть діти у нас є, а від тебе жодної користі
– Можеш не продовжувати, я все зрозуміла.
— То ти звільниш квартиру?
— А як ти думаєш?
— Я думаю, що ти не маєш морального права ні на що, тобі тут ніщо не належить.
Алла посміхнулася, ех і погано ж ти мене знаєш, чоловіче, думала жінка. Мені є що відстоювати, я за твоєю хнедужою матір’ю доглядала, коли ти булв із любкою.
Єгор пішов, давши дружині тижневий термін, аби та зібрала свої речі та звільнила його квартиру, а Алла ж змінила замки, взяла відпустку та поїхала на море.
Жінка вперше відчула себе вільною та щасливою, адже за стільки років життя з чоловіком вона жодного разу не була у відпустці, а якщо й була, то знову-таки ні на крок не відходила від його матері.
Аллаа мрійливо вдивлялася в далечінь, спостерігаючи, як багряне сонце поступово опускалося за обрій, залишаючи на морі химерні відблиски.
Раптом вона помітила тонучу дитину, яка то занурювалася під воду, то знову піднімалася над хвилями. Людей на пляжі майже не було, а хто і був, був такий занурений у себе, що їм було зовсім не до цього.
Алла побігла до води, і через кілька хвилин вона вже йшла з врятованою дитиною до берега. Як виявилося, батько дівчинки ненадовго відлучився з молодшою дочкою, і суворо наказав старшенькій залишатися на місці, а та не послухалася.
— Їх у мене п’ятеро, дружини не стало три роки тому. Ось вирішили на морі відпочити, а тут таке. Спасибі вам.
— Нема за що.
— А давайте повечеряємо разом! Тільки нас шестеро,як вам така компанія?
– Я тільки за!
Поверталися вони разом, а через півроку Алла вийшла заміж за Андрія і тепер вона навіть уявити не може, як раніше жила без своїх дівчат. А тут вже диво через кілька місяців Алла дізналася, що чекає поповнення.
Єгор сторопів, коли побачив п’ять дівчат мала малої менше, які з подивом дивилися на незнайомця.
— Дядечку, вам кого?
– Алла. Алла тут живе?
– Мамо! Там тебе якийсь дядечко кличе!
Алла вийшла з кухні, витираючи руки об рушник. Вона, звичайно, знала, що рано чи пізно це станеться, але не думала, що це станеться так скоро.
— Ти щось хотів?
— Я повернувся, а тут таке.
— Як бачиш, святе місце порожнім не буває.
– Дитину чекаєш?
– Чекаю. Вибач, багато справ, вечерю готую. То що ти хотів?
— Вже нічого.
Єгор повільно спускався сходами, занурений у свої думки. Назустріч йому піднімався чоловік весь обвішаний пакетами.
— Напевно, це він, – подумав Єгор і глянув на нього., – Хм, а я то думав, що на неї ніхто не погляне, навіть на розлучення сам подав, а вона. Як вона взагалі могла? Адже вона завжди казала, що любить тільки мене і ніколи не розлюбить, а виявилося.
Єгор ще довго шкодував себе і свою долю безталанну. От як так обернуло: Алла проміняла його на іншого, Марина залишила дітей на нього, а сама злиняла з кавалером.
Ось такі ось жінки нечемні, з ними завжди потрібно тримати ніс за вітром, а то так і хочуть навколо пальця обвести чесного чоловіка.
Головна картинка ілюстратвина.
