Це свято, яке невипадково вже готує нас до Різдва, нагадує, що в житті кожного обов’язково має бути місце для добра, інакше життя стане позбавленим сенсу.
Для мене День святого Миколая – казкове свято. І казкове воно зовсім не тому, що напередодні усі яскраво прикрашають вітрини магазинів і центральні площі міст, купують подарунки, а в повітрі пахне снігом і мандаринами. Але навіть не через цю зимову красу свято є незабутнім.
Я не думаю, що в житті Святого Миколая усе було так мальовничо гарно. Та й сніг, без якого не уявляємо собі свята, напевно у країні Миколая ніколи не випадав. Особливість свята у тому, що Миколай, коли жив на землі, був звичайною людиною. Але ця звичайна людина своєю безмежною добротою здійснила надзвичайне. Святий своїми вчинками вклав у кожне людське серце щось дуже важливе, що не втрачається і до сьогодні і, я певна, не втратиться ніколи, а саме, що: “Добру бути!”
Це свято, яке невипадково вже готує нас до Різдва, нагадує, що в житті кожного обов’язково має бути місце для добра, інакше життя стане позбавленим сенсу. Миколай вмів допомагати, його серце було відкритим до потреб ближнього. Життя Святого Миколая надихає людей з усього світу теж ставати благодійниками – і не лише раз у рік, і саме у цьому – справжня казка свята. Казка, яка стала реальністю.
Бо все, що робиш з любов’ю: щиро, просто, безкорисливо, надихає інших. Святий Миколай передав нам іскру до творення добра. І вона не згасне доти, доки у світі пам’ятатимуть, що доброта людського серця – це найцінніша коштовність.
Галина Андрусів
