Мені довелося поєднувати підготовку до весілля із проходженням випробувального терміну на новій роботі.
За два тижні до урочистостей мене відправили у відрядження на 12 днів, а я не встигла замовити флористу букет нареченої. Я була в паніці через це. На щастя (як я тоді думала), виявилося, що моя сусідка по сходовій клітці Алла тримає квітковий салон біля дому.
Розговорившись з нею в ліфті, я розповіла про свої біди і що не встигаю все підготувати до весілля. Алла задала мені кілька цілком професійних питань про мої уподобання та суму, яку я готова витратити на квіти, і попросила ні про що не турбуватися.
На радощах я запросила Аллу на весілля і з легким серцем вирушила у відрядження. А як тільки повернулася, зателефонувала до неї. Нікого не було і в неї вдома. Я зателефонувала їй на роботу.
Її колега із салону сказала мені, що вперше чує про моє замовлення, а Алла поїхала відпочивати до Єгипту. Я не знаю, що б я робила, якби не мій наречений. Прослухавши мою слізну симфонію по телефону, Пашка одразу кинувся об’їжджати всі квіткові салони в окрузі.
Йому вдалося знайти букет, що підходить до моєї сукні, але він, звичайно, був зовсім не таким, як я мріяла …
Найцікавіше, що коли через два тижні після весілля я знову зустрілася з Аллою в ліфті, вона спокійно прощебетала: ” Ну що, вийшла заміж?
