То не ліжко є причиною того, що подружжя існує. Інколи окремі спальні зміцнюють зв’язок чоловіка й жінки.
Буває, що коли я розмовляю з друзями, на їхніх обличчях раптом з’являється шокований вираз. Тоді до мене доходить, що я згадала словом спальню мого чоловіка — не нашу спальню.
Суспільство не має нічого проти, якщо подружжя мають кожний собі окремий банківський рахунок або коли жінка після шлюбу не змінює прізвища. Але спання нарізно вважається підставою для неспокою. Хіба ж це означає, що подружжя зазнає кризи? Ну, не в моєму випадку!
Ми з чоловіком — щасливе подружжя, вже 10 років, і окремі спальні для нас довели свою правильність. Даніель працює на залізниці, має різні зміни й інколи його викликають посеред ночі. Він ставить сигнал телефона максимально гучно, щоб не пропустити дзвінок. І саме цей різкий дзвінок будить мене навіть із мертвого сну, щоразу викликаючи паніку.
На початку, коли я знала, що чоловіка можуть будь-коли викликати, то лягала спати у гостьовій кімнаті. Я дуже люблю ці ночі для себе. У мене був мій власний простір — я могла скільки завгодно читати, писати, ба навіть міряти взуття. Це було прекрасно! Зрештою я почала спати у гостьовій кімнаті щоночі.
Мене захоплює те, як після шлюбу «я» змінюється у «ми». Я високо ціную нашу єдність. Але було щось, за чим я сумувала: якість сну і час тільки для себе. У мого чоловіка з цим не було проблем, я його будила скреготінням зубів… Але відколи ми проводимо ночі осібно, то в нас стало більше тем для розмов, коли ми разом! Я переконана, що подружнє ложе це вівтар, ну просто у нас два такі вівтарі, — і щоби побути разом в і*мності, ми проводимо час в обох ліжках: він приходить до моєї кімнати, я приходжу до нього. Я люблю запитати жартома: «Агов, любий, зустрічаємось у тебе чи в мене?»
Із плином років осібні спальні стали більш поширеними у людей. Причини різні: гучне хропіння, клопоти зі здоров’ям, незручні години праці, синдром неспокійних ніг, обструктивне апное і ще багато різного. Але ми все ще не чуємо про це достатньо часто — скидається на те, що люди цього соромляться. Однак сила і близькість у подружжі не визначаються діленням спільного ліжка! Правда така, що існує безліч подружніх ліжок, повних нещастя й невірних партнерів. Найважливішою є близькість і зв’язок, що їх пари відчувають одне до іншого, і те, наскільки серйозно вони сприймають шлюбну присягу.
Ділення ложа в аристократичних сім’ях насправді стало популярним тільки у ХІХ столітті. Раніше європейські подружжя спали по різних кімнатах. У таких країнах, як Уельс, ще й досі можна бачити прекрасні будинки з окремими спальнями для чоловіка й жінки. Навіть зараз королева Єлизавета ІІ і принц Філіп сплять окремо. Вочевидь, не всі ми маємо за́мки й палаци з довільною кількістю окремих кімнат, але й у більшості домів, що належать сім’ям середнього достатку, є окрема гостьова кімната. Або принаймні вільний диван.
Дженніфер Адамс, авторка книжки «Sleeping Apart Not Falling Apart» і затята прихильниця осібних спалень, ділиться цінними вказівками, як не зруйнувати подружжя, спавши окремо. Її книжка містить чимало досліджень, які доводять, що окремі кімнати самі по собі не мають негативного впливу на стосунки у подружжі. Адамс розмовляла з багатьма парами, які переконалися, що в окремих спальнях, без боротьби за спільну ковдру, спати безумовно краще. Наймолодша пара у дослідженнях мала 22 і 24 роки. Спали вони окремо, але співжили від восьми до десяти разів на тиждень!
Згідно з опитуванням, яке провела 2005 року National Sleep Foundation, кожна четверта подружня пара в Америці спить по окремих спальнях або принаймні по окремих ліжках. Доктор Майкл Бреус, знаний також як «Доктор Сон», у статті в Psychology Today пояснює, що порушення сну можуть збільшити ризик появи проблем із серцем, а також провадити до ожиріння або діабету. Далі він стверджує, що брак сну зменшує позитивні почуття щодо партнера, як і впливає на спад почуття вдячності та безкорисливості у зв’язку. Сьюзен Гейтлер, клінічний психолог і авторка книжки «Влада двох», стверджує: «Я зустрічаю чимало клієнтів, які сплять по окремих спальнях і внаслідок мають краще подружжя». Однак вона також зазначає: «Якщо ви розділяєтеся на ніч з огляду на конфлікти або с*суальні проблеми, то це принесе більше шкоди, ніж добра».
Окреме спання — зрештою, як і спільне — саме по собі не відповідальне за проблеми у стосунках. Ти маєш переконатися, чи ви з чоловіком (або жінкою) добре одне одного розумієте, чому саме ухвалюєте таке рішення. Спілкування — той ключ, завдяки якому така ідея матиме шанси спрацювати. То не завдяки ліжку існує подружжя! Інколи спання нарізно лише зміцнює зв’язок у шлюбі.
Читайте також: СУМНА ІСТОРІЯ ЗІ ЩАСЛИВИМ КІНЦЕМ: ЯК ЗАКАРПАТКА НА ЗАРОБІТКИ В ТУРЕЧЧИНУ ЇЗДИЛА
За матеріалами: CREDO
