Дозвілля
Мій чоловік живе на 2 сім’ї!

З чоловіком ми прожили в щасливому шлюбі вісімнадцять років. Серйозних конфліктів в нашій родині ніколи не було, і я щиро вірила, що погода в нашому будинку буде безхмарною до самої старості. Як же я помилялася!

Курортне щастя

З Сашком ми познайомилися на Чорноморському узбережжі. Курортний роман переріс у серйозні стосунки. І коли через три місяці Саша запропонував мені переїхати до нього, відразу погодилася. Тому що відчула: без цієї людини не зможу жити.

Коли я приїхала додому, зрозуміла, що Саша живе зовсім небагато. Але мене влаштовували і невелика однокімнатна квартира, і далеко не нові меблі. Головне, що коханий був поруч, а все інше можна пережити. Практично відразу після переїзду влаштувалася продавцем у невеликий продуктовий павільйон. Саша був проти, він хотів, щоб я займалася тільки господарством. Але в глибині душі він, звичайно, розумів, що на двох його заробітної плати не вистачить.

Сам він працював на місцевому заводі інженером. Робота йому подобалася, а ось зарплата категорично не влаштовувала. Через рік ми вирішили одружитися. Ніяких урочистостей не влаштовували. Все-таки матеріальні труднощі давали про себе знати. Одного разу Саша мені сказав, що разом з другом збирається відкрити власну справу – фірму, що займатиметься оптовим продажем канцелярських товарів. Я, звичайно, чоловіка підтримала. Саша звільнився з попередньої роботи і повністю пішов у бізнес. На роботі він затримувався допізна. Приблизно в цей же час я дізналася, що вaгiтна. Через вісім з половиною місяців у нас наpoдилася дочка. З того часу життя круто змінилася. Я присвятила себе вихованню дочки. Чоловік весь час пропадав на роботі. Я бачила, що він дуже втомлюється. Коли Саша приходив, практично відразу засинав. У той важкий період я намагалася оточити його максимальною турботою.

Перші дзвіночки

Коли доньці виповнилося три рочки, ми вперше вирішили з’їздити за кордон на відпочинок. З того часу кілька разів на рік вибиралися на морі. В яких тільки країнах ми не побували за цей час! Єдине, навіть на відпочинку Саша не забував про роботу. Він щодня телефонував своєму напарникові, дізнавався новини, давав якісь поради. Перший час він завжди відпочивав з нами. Але потім став відправляти нас на відпочинок удвох з дочкою, а сам залишався вдома. З кожним роком наш матеріальний добробут тільки поліпшувався, тому ми подорожували з дочкою не менше трьох разів на рік. Саша сам займався вибором путівок і ніколи не економив на цьому. Через три роки після відкриття фірми ми побудували особняк в передмісті. Будинок вийшов дуже великим, якщо не сказати величезним. Тільки ось чоловіка я стала бачити ще рідше – він весь час пропадав на роботі.

Читайте також: Моя сповідь: коли я вперше офіційно приїхала в Україну через шість років заробітків, отримавши те омріяне пермесо, то дізналася, що давно розлучена

Треба сказати, що у нашої сім’ї завжди було багато заздрісників. Одного разу нам в поштову скриньку навіть підкинули фотографії якоїсь дівчини, з якою нібито у чоловіка роман. Але я в це не повірила. Була впевнена, що, крім сім’ї, Саші ніхто не потрібен. За сімнадцять років шлюбу ми жодного разу сильно не посварилися.

Минулого літа ми з дочкою поїхали відпочивати до Таїланду на два тижні. Але місцевий клімат дочці не підійшов. У неї почалася алергія, з’явилися слабкість і нудота. Ми викликали лікаря, він прописав таблетки, але вони не допомогли. На наступний день інший доктор тільки розвів руками.

– У неї сильна алергія, – сказав він мені. – Щоб сказати, на що саме, потрібно робити аналізи.

Гірка правда

Я вирішила не ризикувати здоров’ям дочки, і в той же день, купивши квитки на літак, ми вилетіли додому. Чоловікові про наше повернення повідомляти не стала – думала, зроблю приємний сюрприз. Коли ми приїхали додому, я відвезла дочку в лікарню, але вдома їй відразу стало легше. Я вмовила лікарів зробити всі необхідні аналізи. А сама поїхала додому. Приготувала смачну вечерю і стала чекати чоловіка з роботи. Але в ту ніч він так і не прийшов ночувати. Мене кілька разів кортіло зателефонувати Саші, але в кінці кінців я стрималася. На наступний день забрала дочку з лікарні. Чоловіка все ще не було. Ближче до вечора набрала його номер. Сказала, що дзвоню з Таїланду. Саша мені відповів, що тільки прийшов додому з роботи, дуже втомився і зараз збирається лягати спати. Я була у не в собі від злості і відразу розповіла правду про наше повернення.

– А я прекрасно знаю, що ти вдома, – спробував взяти ситуацію в свої руки чоловік. – Ще вчора, коли до будинку під’їжджав, побачив у вікні світло. Вирішив тебе провчити, що ти мені про приїзд не повідомила, і поїхав у готель. А зараз я ще працюю, але вже скоро збираюся додому.

З інтонації чоловіка зрозуміла, що він дуже розгублений і щось приховує. Збиралася з ним серйозно поговорити, але він лише посміхнувся.

Наступні події в нашій родині розвивалися, як у бразильському серіалі. Я прекрасно розуміла, що чоловік щось від мене приховує. Тому вирішила за ним простежити.

Сама я цього зробити не могла і попросила знайомого, який працював в органах.

– Ти, напевно, вже зовсім на своїх детективах збожеволіла, – посміхнувся він, але допомогти погодився.

Через два тижні він повідомив мені всю інформацію, яку зміг зібрати. Поки його слухала, по щоках потекли сльози. Виявилося, що вже чотирнадцять років мій чоловік живе на дві родини. У тій родині у нього росте син, якого він обожнює. З «другою дружиною» він зустрічається практично щодня і регулярно залишається ночувати, коли «їздить у відрядження».

Мені навіть показав фотографії цієї жінки. На знімках була вона – та, чиї фотографії мені підкинули в поштову скриньку багато-багато років тому.

З того моменту пройшло вже більше двох місяців. Але я до цього часу не розповіла чоловікові про те, що знаю всю правду. Без Саші я не зможу, за цей час він став для мене найріднішою людиною. Але і пробачити його зраду не в моїх силах. Щовечора, лягаючи спати, я думаю, що вся ця ситуація – страшний сон, який ось-ось закінчиться.

Ольга.

Related Post

facebook