Події
Масляна не є українським святом – експерти

Масляна не є українським святом.

Цього висновку дійшли експерти на обговоренні свята, повідомляє “Львівський портал”.

“У православ’ї спостерігають феномен двовір’я: поєднання християнських звичаїв і традицій з язичницькими. Має місце певний симбіоз. Щодо святкування Масляної – для нашого регіону це не є традиційно. Проте в людей прийнято перед Великим постом наїдатися варениками, маслом, сиром – тим, що під час посту заборонено. Та таке святкування, як і святкування коляди, гаївок, Івана Купала не є офіційним християнством, а народним”, – каже релігієзнавець Михайло Кобрин.

“Масляна – це похідна форма від російської назви Масленница. Проте, все одно штучна. В нашій країні прийнято готувати вареники з сиром, в Польщі – пончики, в Росії – млинці… В радянський час такі штучні святкування забезпечувалися на державному рівні, зараз вони за інерцією насаджуються в нашій країні. Хоча ми маємо власні самобутні національні традиції”, – вважає етнолог і кандидат історичних наук Юрій Пуківський.

“Традиція святкування Масляної спостерігається в Києві, Харкові, Херсоні тощо – тобто в центральних та східних областях. Натомість вона суто російська. Це свято активно пропагують, хоча раніше святкування Масниці в Україні, як такого, не було. Українська культура – постколоніальна культура. Українські традиції намагаються активно нівелювати. Найбільша проблема в тому, що зараз відбувається підміна понять. Ми живемо чужою свідомістю. Має бути чітке усвідомлення того, до якого народу ти належиш”, – стверджує культуролог і кандидат філософських наук Оксана Дорморіз.

Читайте також:В УКРАЇНІ НАЗРІВАЄ ЩЕ ОДНА, ПІСЛЯ ДНР І ЛНР, ПРОБЛЕМНА ТЕРИТОРІЯ

“Так, у східних областях святкування Масляної має місце. Натомість у Львові це явище викликає щонайменше подив. Що ж відбувається? Відбувається насадження чужих традицій на український ґрунт. Ми ж не проти інших традицій. Але називати їх українськими – це фальсифікація. Правда лежить на поверхні. Вона уся є в інтернеті. Коли правда замінюється іншою правдою – відбувається маніпуляція та пропаганда. Тоді з пересічної громади можна зробити кого завгодно. Сучасний українець має розрізняти свої традиції та свята. Роботу мають проводити на усіх рівнях. До того ж, великим є інформаційний вплив північного сусіда. Тож величезну роль в цьому питанні відіграють журналісти, адже вони формують інформаційне поле”, – вважає аналітик Олександр Лавринович.

“Раніше родина була оберегом звичаїв і традицій. Батьки вчили дітей розрізняти власне українське. Сьогодні діти пішли в дитячі садки та школи. Там відсутнє просвітлення дітей у питанні власне українських звичаїв та традицій. Школа реагує на суспільні тренди, на так звану “попсу”. Впроваджувати дослідження українських національних тенденцій необхідно на шкільному рівні”, – переконаний педагог і фольклорист Ігор Бущак .

Експерти вважають, що трендом слід робити саме українські традиції.

З 20 лютого 2017 року починається Масляна – тиждень перед Великим постом, що символізує проводи зими та зустріч весни. В останній тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, на яких пекли млинці, тому свято називають Масляною. Деякі народознавці стверджують, що це не українське свято, а запозичене у росіян і білорусів. Інші посилаються на давньослов’янські коріння Масниці і зазначають, що вона зародилася за часів Київської Русі.

Джерело.

Related Post

facebook