Мама чоловіка вирішила переїхати зі свого міста за Чернівцями ближче до нас та інших родичів. Сама вона поки що живе у нас в Києві, жоден варіант житла не влаштував.
Квартири у неї на батьківщині значно дешевші ніж в столиці, чоловік просить додати їй пристойну суму би вона купила собі будинок за Києвом. Хоче аби мама було поряд з ним, і ми маємо двоє їй допомогти.
А я згадую, як переїжджали мої батьки. Грошей теж не було, купили ділянку з будиночком. Почали його ремонтувати та прибудовувати, посадили сад та город. Батько працював, мама майже відразу почала допомагати мені з сином, потім молодшу доньку няньчила від самого народження.
Готову їжу завозила нам каструлями. І ніколи нічого не просили натомість.
А тут приїжджає мама чоловіка і з порога: Дайте грошей!
Сама ж мама чоловіка немає жодних заощаджень, але хоче аби ми віддали всі свої гроші на будинок.
При цьому вдома нічого не робить, діти вже дорослі. У батьківському будинку теж не допомагає, хоч там зараз і город, і будівництво лазні в розпалі. Могла хоча б їсти приготувати чи підлогу помити.
І я маю брати кредит більше 2 мільйонів навпіл з чоловіком, щоб їй допомогти. Для нього вона мати, а мені це навіщо? А якщо він піде від мене, мені сплачувати цей кредит за його маму?
