fbpx
Дозвілля
Леська наша – дівчина до роботи ледача. Нічого робити не хоче. Ніде не працює, а тільки по магазинах швендяє. Не знаю, де вона гроші бере, бо завжди така вивбирана. І де Андрієві очі були коли її заміж брав?

Ніде правди діти – дівчина вона красива. Та й Андрій теж не для роботи сам. Сидить цілими днями вдома за комп’ютером. І на які гроші живуть? Хоч би з городом мені допоміг. Добре що наші місцеві чоловіки добрі, допомагають мені у всьому і грошей не беруть. А Андрійко геть зледачів, відколи в місто поїхав, – жалілася баба Марія сусідкам.

А сусідкам шкода бабусю. Андрій рідко приїжджає, каже: “ніколи”. Ну приїжджає іноді з молодою дружиною. Сам не хоче нічого робити, з місцевими домовляється, щоб город зорали, картоплю посадили, а потім ще підгорнути її. Або ще якусь роботу зробили. А сам нічого не хоче робити, аж надто ледачий. І Леська, дружина його, приїде розфуфирена, гостинців навезе, ходить і посміхається. А сама лише по телефону балакає. А всі справи доводиться Марії самій робити.

А лінива Леська, вона ж Леся Михайлівна, власниця бізнесу. У неї салон краси, ательє і магазин одягу. Вона весь день як білка в колесі, без відпустки і вихідних. Навіть якщо випадають вихідні, то вони їздять до свекрухи в село. До свекрухи Леся ставиться добре, поважає за працьовитість, та й шкодує її, бо ж втомлюється сильно, а відпочинку собі не дає.

Скільки разів говорили їй, щоб садила трішки “для душі”, все одно засаджує всю ділянку. А це 30 соток. Запропонували їй якось зробити зону відпочинку на одній половині ділянки, щоб були альтанка, мангал, гойдалка, басейн, клумби, лавки, але вона навідріз відмовилася. Сказала, що земля потрібна для того, щоб її обробляти, а не для того, щоб простоювала. Більше діти до цієї теми не поверталися, як то кажуть: “сама собі господиня”. Нікуди не дінешся, мама Андрія.

А ледар Андрійко працює програмістом. Веде кілька організацій віддалено, з періодичним виїздом на місце. Тільки для його мами це не професія. Своєю “не професією” він втілив мамину мрію, добудував мансардний поверх з вікном на даху. Він мамі пропонував садити менше, щоб навесні менше викидати гнилих овочів, але мама не слухала його взагалі. Землю треба обробляти. Ну треба, так треба. Домовився з місцевими чоловіками, щоб виконували роботу, яку мамі потрібно, а він заплатить. Місцевим добре, хоч якась робота і Андрієві добре, що менше буде хвилюватися за маму. Бо ж мама.

І ось до вихідних набирають Андрій з Лесею гостинців таких, яких в селі немає і приїжджають маму провідати. Заодно перевірити, як місцеві чоловіки по господарству мамі допомагали, і за роботу їм заплатити. Леся на кухні допомагає, а Андрій по господарству. А в городі нічого не роблять, бо ж ледарі.

Фото ілюстративне.