У перший день Бог створив корову і сказав їй:
– Ти будеш всі дні проводити в полі, давати молоко, годувати своїх телят і сім’ю фермера. За це я дарую тобі життя довжиною в 60 років.
– За що мені таке пекeльне життя на 60 років! – обурилася корова, – Мені вистачить і двадцяти, а інші сорок залиш собі!
І Бог погодився. У другий день Бог створив собаку і сказав їй:
– Ти будеш весь час сидіти біля воріт свого будинку і гавкати на всіх, хто буде йти мимо. Дарую тобі життя довжиною в 20 років.
– М-мммм, так, багатенько для гавкання, – засмутилася собака, – Мені вистачить і десяти років, а решта забирай назад…
Бог знову погодився. І ось на третій день Бог створив людину і сказав їй:
– Їж, спи, розважайся і насолоджуйся життям, але терміну на це даю тобі 20 років. Людина обурилася:
– Що?! Тільки 20 років!! Знаєш що, Господи, я беру свої 20 років, потім 40 років що корова тобі повернула, і ще 10 років, які віддала собака. Сімдесяти років мені цілком вистачить, домовилися?
– Ну, хай буде по-твоєму! – зітхнув Бог.
Ось так і склалося, що перші 20 років життя найчастіше ми спимо, їмо і розважаємося, наступні 40 років працюємо, щоб прогодувати свою сім’ю, а в останні 10 – сидимо на ганку і обговорюємо кожного хто проходить повз.
Фото – ілюстративне.
