Комусь моя історія може здатися дивною, адже не гарно, проживши тридцять років в шлюбі, розлучатися на старості років. Але якщо ви дізнаєтеся, як йдуть наші з чоловіком справи, то може і зможете мене зрозуміти.
Як я вже говорила, в шлюбі з чоловіком ми тридцять років. За цей час ми пройшли чимало випробувань, виховали і виростили двох дітей, не один раз змінювали місце проживання. Наше життя не можна було назвати нудним і прісним. Чоловік мій службовець у відставці, власне завдяки його професії нам і доводилося переїжджати з міста в місто. Я ж була фельдшером, тому всюди для мене знаходилась робота і практично не знаходилося часу для відпочинку. Чим менше часу залишалося до пенсії, тим яскравіше я уявляла як ми з чоловіком, втративши турботи, пов’язаних з роботою, вирушаємо на відпочинок в якийсь санаторій або ще куди-небудь.
Нарешті діти виросли, у них своє життя і вони в нас більше не мають потреби. Настав час пенсії. Тепер ми з чоловіком повністю вільні. Але. Вже пішов другий рік як ми на заслуженому відпочинку, а ніяким відпочинком і не пахне. Чоловік день у день тільки лежить на дивані і абсолютно ніяк не реагує на мої прохання вийти в люди, сходити в кіно і хоч якось урізноманітнити наше дозвілля. Я всюди ходжу одна, ніби вдова при живому чоловіку Мені хочеться жити, подорожувати і веселитися. Я не хочу сидіти біля телевізора і покриватися павутиною. Я б могла, звичайно, і сама кудись поїхати, але чоловік мене не пускає.
Звиклий за роки служби командувати він, як виявилось, в такій же манері розмовляє і вдома. Тому, якщо він вирішив, що я повинна сидіти у нього під боком, то розумними доводами його вже не переконати. Я цілком серйозно почала подумувати про те, щоб розлучитися. Адже попереду ще роки життя, а в такій атмосфері я перетворюся на на припалу пилом вазу, яку закинули на антресолі.
Я знаю, що діти, швидше за все не зрозуміють мене, а всі знайомі навіть засудять, але як інакше вчинити я не знаю. Як пояснити людині, що життя не скінчилось, що ми можемо нарешті дихати вільно?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
