Колись, щоб не платити аліменти на сина, я пообіцяла подарувати йому на весілля квартиру. Пройшли роки, я так і зробила. А тепер він прийшов до мене з листком на якому щось було підраховано. Те, що відбулось далі мене ошелешило.
Ми з чоловіком розлучилися, коли сину Максимку було 10 років. Чоловік зраджував мене кілька років, я знала, але залишалась з ним заради синочка. А одного дня не витримала. На моєму шляху тоді якраз зустрілася гарна людина, ми з Єгором разом вже 14 років.
Я пішла від чоловіка, але Максимко залишився з ним. Там був його дім, його звичне середовище, я якому він ріс, де йому було зручно й комфортно. Я ж йшла в нікуди, на знімне житло, Єгор тоді ще був зовсім чужим моїй дитині. Разом з чоловіком і його сином ми вирішили, що Максимку буде краще залишиться з рідним татом.
Чоловік хотів подати на аліменти, щоб я платила їх на сина, але в мене на той час робота була неприбуткова, з низькою зарплатнею, та й на нове життя потрібні були гроші, Єгор платив аліменти на двох дітей, тож не міг все взяти на себе, адже ж з нами жив ще один його син.
Натомість, замість аліментів, я пообіцяла колишньому чоловікові, що коли Максимко одружуватиметься, я подарую йому квартиру. Чоловік погодився.
Квартира, старенька двокімнатна, дісталася мені від прабабусі, яку ми з Єгором доглянули. Поступово зробили в ній гарний ремонт і всі ці років здавали її а грошима виплачували нашу нову, взяту в кредит під заставу старенької. Адже та була геть малесенька, а ця в новобудові простора.
У 23 роки Максимко одружився з Оксаною. Я, як і обіцяла, подарувала синові й невістці на весілля ключі від квартири, зробила на сина дарчу.
Все було добре, молодята в’їхали в квартиру, у них з’явилась донька Варвара.
І ось – як грім серед ясного неба – Максим прийшов з папірцем на якому були написані якісь цифри. Сказав, що його дружина бухгалтер і вона дещо підрахувала.
Вартість подарованої квартири не покриває того скільки б я заплатила аліментів. Він запропонував нам обмінятись житлом і тоді все буде чесно.
Звісно, Єгор виставив його за двері. Якщо до цього моменту ми з сином хоч якось намагались спілкуватись, то після – тиша. Він мені сказав, що я ніколи і не була його мамою повністю. Сказав, що я поставила вище нього свого прийомного сина.
Дивно, але й прийомний син теж мною не вдоволений. Він прямо сказав, що в разі чого одразу буде ділити зі мною квартиру у якій ми зараз з чоловіком живемо.
Я так і не розумію, де і коли я в своєму житті припустилась помилки. І ніби є двоє дітей, але жоден не має до мене теплих почуттів і старіти, якщо чесно, мені лячно.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
