Коли все добре, може стати нудно.
Жив чоловік з люблячою дружиною, все добре було. Навіть дуже. А потім стало нудно. Все проїлося, щоденний побут, одні і ті ж слова і обійми …
Або на роботі все добре йшло. Гроші платили, ставилися по-доброму. А потім стало нудно. Все одне і те ж, немає яскравих фарб, все набридло. Друг старий став нудним. Заздалегідь все знаєш, що він скаже. Нудним стало життя …
Гарне – воно може стати нудним. Тому що воно гарне. Нудне здоров’я, нудні гроші, нудна дружба, нудна турбота, любов нудна. Це так буває, коли все дуже добре. Коли щастя. Нудне таке щастя. Одноманітне.
І чоловік знайомиться з новою цікавою жінкою, не рівня дружині! Весела і приваблива. Кидає роботу і починає ризикований бізнес. Це цікаво і надихає. І нових друзів знаходить, енергійних оригіналів. Тепер все не так нудно, навпаки, маса вражень.
А потім він… страшно шкодує про те, що наробив. Коли його обдурять, зрадять, використають, кинуть, знехтують ним. Тому що він нудний. Або ще з якоїсь причини. Скінчиться нудне щастя. Прийде недуга або втрата трапиться. Внесе різноманітність до нудного життя.
О, як буде шкодувати чоловік про своє нудне життя. Як буде він молити повернути йому нудне щастя, коли близькі поруч, коли нічого не болить, коли все так одноманітно і буденно, так добре!
Але він сам випросив це у долі. Він не цінував хороше. Не дякував за мир і спокій. Вередував. Скаржився на нудьгу.
Мирне життя – воно нудне. І хороші, люблячі люди – вони набридають. Але цінувати все це по-справжньому людина починає тільки тоді, коли втратить назавжди.
Анна Кир’янова, психолог
