Бувають моменти, коли потребуємо найсильнішої підтримки, такої надійної опори, яка допоможе не впасти і йти далі. У Святому Письмі маємо все, що може допомогти за будь-яких життєвих перипетій.
Коли тобі сумно
„Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене.
В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце.
І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.
Куди ж я йду – ви знаєте путь.»“ (Йоана 14:1-4)
„Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, – бо я вже йду до Отця мого.
І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився.
Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я.
Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете.
І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки,
Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас.
Не полишу вас сиротами; я прийду до вас.
Ще трохи, і світ мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити“ (Йоана 14: 12-19).
Коли люди тебе підвели
„До тебе, Господи, взиваю; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в м0гилу сходять, коли ти відцураєшся від мене.
Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму.
Не погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми; на серці ж зло в них.
Воздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх. За ділом рук їхніх дай їм, – поверни їм те, що вчинили.
Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, -нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує
Благословен Господь, бо він почув голос мого благання.
Господь то моя сила й щит мій! На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю.
Господь – народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого.
Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки“ (Псалом 27).
Коли ти згрішив
„Помилуй м’я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини.
Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого.
Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.
Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити.
Я ж у беззаконні наpодився, й у гріху зачала мене моя мати.
Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш.
Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший.
Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив.
Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини.
Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм.
Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене.
Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним,
щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе.
Визволь мене від кpoвопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям.
Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою“ (Псалом 51).
Читайте також: Повчальні цитати з Біблії, які можуть допомогти змiнити життя
Коли ти хвилюєшся
„Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають.
Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нiвечить і де злoдії не пробивають стін і не викpaдають.
Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.
Світло тiла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тiло твоє буде світле.
А коли твоє око лихе, все тiло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!
Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні“ (Матея 6:19-24).
Коли ти в небезпеці
„Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш,
скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь.»
Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від пoгибeльного мoру.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила; щит і забороло – його вірність.
Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає,
ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні.
Нехай і тисяча упаде біля тебе і десять тисяч праворуч від тебе, -до тебе не підійде.
Ти лиш очима споглянеш -і кару грішників побачиш.
Бо Господь – твоє прибіжище, Всевишній – твій захист.
Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
На гада й змія будеш наступати, розтопчеш лева і дракона.
Тому, що він явив свою любов до мене, я його врятую; я вивищу його, бо знає моє ім’я.
Візве до мене, і я озвусь до нього; я буду з ним у скруті, я визволю його і його прославлю
Довгим віком його насичу , і явлю йому моє спасіння“ (Псалом 90).
Коли здається, що Бог далеко
„Ти мене випробував, Господи, і знаєш.
Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.
Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.
Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.
Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.
Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!
Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?
Зійшов би я на небо – ти там єси, ліг би я у Шеолі – і там ти.
Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, –
і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.
Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», –
та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!
Ти створив моє нутpо, ти мене виткав в утpобі матері моєї.
Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.
Кoсті мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.
Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.
Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!
Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.
Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кpoвожерні,
що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!
Хіба я, Господи, не нeнавиджу тих, що тебе нeнавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?
Я їх стpaшною нeнавистю нeнавиджу, вони моїми ворогами стали.
Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми!
І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою“ (Псалом 138).
Коли твоїй вірі потрібен поштовх
„Віра є запорукою того, чого сподіваємося, – доказ речей невидимих.
Через неї предки були добре засвідчені.
Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жepтву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мepтвий, далі промовляє.
Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смepти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.
Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.
Вірою Ной, повчений об’явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав , узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.
Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.
Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.
Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.
Тож від одного, та ще й омepтвілого, наpодилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.
У вірі помepли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».
А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.
І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.
Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.
Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жepтву Ісаака; і то єдинородного приніс у жepтву сина, він, що обітниці одержав,
до якого було сказано: «Від Ісаака тобі наpoдиться потомство»,
думаючи, що Бог має силу і з мepтвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.
Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.
Вірою Яків, перед смepтю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.
Вірою Йосиф, вмиpaючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кoсті.
Вірою батьки Мойсея, як він наpодився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;
волів радше стpaждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втiхи,
бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наpугу вибраного народу від скарбів Єгипту.
Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.
Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кpoв’ю, щоб гyбитель не торкнувся їхніх первоpoдних.
Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, пoтoпились.
Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.
Вірою Рахав, блyдниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невіpними не зaгинyла.
І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,
що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,
силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на вiйні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.
Жінки діставали назад своїх помepлих, які воскресали. Інші зaгинyли в мyках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.
Інші наpуг і бичiв зазнали та ще й кайданів і в’язниці;
їх кaмeновано, розpiзувано пилою, брано на допити; вони вмиpaли, мeчем зaбитi; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гнoблені, кpивджені;
вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.
І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,
бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість“ (Євреїв 11).
Коли ти самотній і наляканий
„Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.
На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води.
Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого.
Навіть коли б ходив я долиною темряви, -я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя -вони дають мені підтримку.
Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок.
Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні“ (Псалом 22).
Коли тобі потрібен мир і спокій
„Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.
Так, Отче: бо так тобі було довподоби.
Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.
Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.
Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий“ (Матея 11:25-30).
Коли світ здається більшим, ніж Бог
„Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.
Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.
Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»
Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.
Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.
Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі – підтята висихає.
Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.
Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.
Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.
Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі – вісімдесят років; і більшість із них – то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.
Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?
Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.
Повернися, Господи! – докіль? -і змилуйся над слугами твоїми.
Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.
Хай з’явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.
І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших!“ (Псалом 89).
Коли ти їдеш далеко від дому
„Очі мої підводжу я на гори: звідки прийде моя допомога?
Допомога моя від Господа, що створив небо й землю.
Не дасть нозі твоїй спіткнутись, той, що тебе пильнує, не буде дрімати.
О ні! Не спить і не дрімає той, що Ізраїля пильнує.
Господь – стереже тебе, Господь -твоя прохолода праворуч тебе.
Удень не вдарить тебе сонце, ні вночі – місяць.
Господь тебе від усього злого стерегтиме, він стерегтиме твою душу.
Господь вихід і вхід твій стерегтиме, віднині і повіки“ (Псалом 120).
Коли тобі потрібна сміливість
„Будь мужнім і хоробрим: ти бо маєш передати цьому народові в посілість землю, про яку я клявся їхнім батькам, що дам їм.
Лише будь мужнім і вельми хоробрим, щоб достеменно чинити за законом, як наказав тобі Мойсей, слуга мій. Не звертай від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб тобі щастило в кожній твоїй справі.
Нехай книга цього закону ніколи від твоїх уст не віддалиться, і розважатимеш над нею день і ніч, щоб пильно виконати все, що в ній написано; тоді бо матимеш успіх у твоїх справах і тоді буде тобі щастити.
Отож наказую тобі: будь мужнім і хоробрим; не лякайся й не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався“ (Ісуса Навина 1: 6-9).
Коли не знаєш, як звертатися до людей
„Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте.
В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть;
веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;
святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.
Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.
Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.
Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.
Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.
Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.
Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», – говорить Господь.
Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.
Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.“ (Римлян 12: 10-21).
Коли не знаєш як приносити плід
«Я – виноградина правдива, а мій Отець – виноградар.
Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала.
Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас.
У мені перебувайте – а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені.
Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете.
Якщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, – і вони згоряють!
Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, – просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас.
Тим Отець мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, – тож і учнями моїми станете.
Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!
А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю.
Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна.
Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!
Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає.
Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви – друзі мої.
Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від Отця мого.
Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім’я, дав вам.
Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!
Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів.
Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ.
Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше.
Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене.
Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх!
Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить.
Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, – гріха не мали б вони. А так – ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого.
Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини!
Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.
Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.»“ (Йоана 15).
Коли твій гаманець порожній
„Ліпший малий достаток, що в праведника, ніж велике багатство в беззаконних,
бо рамена беззаконних полaмані будуть, праведників Господь підтримає.
Господь піклується життям невинних, і спадщина їхня буде повіки.
Вони не осоромляться лихої години, і наситяться голодної пори.
А беззаконники загинуть, і вороги Господні, мов краса лук, зникнуть, з димом зникнуть.
Беззаконник позичає й не звертає; а праведник – щедрий, дарує.
Бо благословенні Богом заволодіють краєм, а кого він прокляв, знищені будуть.
Господь зміцнює кроки чоловіка, і його дороги йому довподоби.
Навіть як і впаде, він не буде лежати, бо Господь підтримує його руку.
Молодим був я і вже постарівся, але не бачив покинутого праведника і його нащадків, які просили б хліба.
Увесь час його рука щедра й він позичає, і рід його буде благословенний“ (Псалом 37).
Коли ти втратив впевненість у людях
„Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,
не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;
не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою;
все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне“ (1 Коринтян 13: 4-8).
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН, Джерело – ДивенСвіт.
