fbpx
Дозвілля
— Коли ми приїхали, я просто не впізнала свою квартиру! – розповідає Ліза. – Все блищить і сяє, звісно, але мама хіба тільки шафу не пересунула на свій смак. А всередині цих самих шаф все переклала! Тумбочки приліжкові – і ті без уваги не залишила. Аптечку перебрала, там, де термін у ліків закінчується, викинула. Ліжко все перетрусила. Білизну, мою ще нехай, але вона і Сергієву склала стопкою по-своєму

— Ти не уявляєш, що у них в квартирі творилося! В якому стані холодильник був, сантехніка, взагалі все! Я два тижні, закотивши рукави, все там відмивала.

Донці Вероніки Михайлівни, Лізі, тридцять два роки. У них з чоловіком двоє дітей, старша в цьому році йде в перший клас. Ліза з чоловіком виплачують кредит за квартиру, хочуть швидше розпрощатися з боргами, економлять і кожну відкладену тисячу несуть в банк. Тому на море після появи дітей жодного разу не їздили.

Та й взагалі з міста практично не виїжджали. Чоловік працює без відпусток, а Ліза на роботу вийшла тільки минулої осені.

Однак в цього року було вирішено, що потрібно все-таки відпочити. Хоча б недовго і недалеко, але все ж – дітям море показати, подихати морським повітрям, погрітися на піску. Звісно, десять днів, на які вдалося вирватися, це мало, але все ж краще, ніж нічого, – вирішили Ліза з чоловіком.

Взяли квитки, знайшли житло, зібралися.

А як раз перед поїздкою у сусідів залило квартиру. Їх стояка проблеми не торкнулися, але все ж Ліза вирішила про всяк випадок на час відпустки залишити ключі мамі – всіляке може трапитися. І попросила Вероніку Михайлівну кілька разів за час їх відсутності заїхати, квіти полити і подивитися, чи все в порядку.

Вероніка Михайлівна охоче погодилася. Часу у неї достатньо, вона на пенсії, і, хоча живе на іншому кінці столиці, на метро доїхати не проблема.

– А —. Папірці в комоді акуратно розклала, рахунки в папочку, там борг по квартирі невеликий, не встигли оплатити, – підкреслила і на видне місце зверху поставила.

– Ну, мама ж хотіла як краще. Вона дійсно колосальну роботу проробила у вас за час вашої відпустки! Може, з цього боку подивитися на все? Квартиру привела в ідеальний порядок, вікна помила! Ви прилетіли ввечері, на наступний ранок вам на роботу обом. Коли б ще до прибирання руки дійшли у вас? Принаймні, вікна мити і холодильник розморожувати точно б не поспішали. А так приїхали в ідеальну чистоту. Приємно ж.

– Найгірше, що я повинна, за логікою, вдячною бути. Але подяки нема! Є неприємне відчуття, як після обшуку! Нема такого куточка в квартирі, куди мама ніс не засунула, розумієш? Думаю, за ці десять днів вона дізналася про наше життя багато нового і цікавого. Чоловік злиться, він взагалі проти був, щоб ключі мамі залишати. Але після проблем у сусідів погодився, що просто так поїхати не можна. Я взяла в спілкуванні з мамою паузу. Але вона кліпає очима і щиро не розуміє, що зробила не так. Невже справді не розуміє?

– Претензії якісь висувають, слухавку кидають, розмовляти не хочуть, – зітхає Вероніка Михайлівна. – Ти, каже, ніс сунула туди, куди не просили! Та боже мій, чого я там не бачила? Бог знає, які таємниці у них, треба ж. А скільки я бруду вивезла від них, це словами не описати! На шафах пилюка, люстри чорні були, кілька разів воду міняла! Штори випрала, так вони навіть світліші стали! Я вже мовчу, що там на кухні творилося. Все їм відмила, вичистила. Не подобається, то самі прибирали б! Працюють? Я все життя працювала, але такого непорядку в квартирі у мене не було ні-ко-ли!

Ще їм і не вгодила?

Фото – ілюстративне