fbpx
Дозвілля
Кажу чоловікові, треба вже відкладати синові на навчання, хоча у нас і так є деякі заощадження. Взагалі, в ідеалі, хотілося б, щоб він вступив в який-небудь столичний, престижний інститут, хоч це дуже дорого. Але чоловік, як тільки це почув, одразу скипів: «Що? Ледар на навчання? Та ніколи – це будуть гроші на вітер!

Наш син скоро закінчить школу – зараз у нього 11 випускний клас. Він чистий «технар», його мрія після школи вступити до технічного університету або в інститут економіки – стати фінансистом. Справа в тому, що у нього зовсім погано з гуманітарними науками – «мовами», історією і літературою, а через це його атестат дуже кульгає. Зате з точних наук він сильний, але, на жаль, на бюджет навряд чи зможе вступити. У мене з цього приводу постійно болить голова – намагалася підтягти хлопця, наймала дорогих репетиторів, але все без толку: ну не доганяє хлопець.

Мій чоловік (рідний батько сина), сам такий же «вчений», іноді навіть наголоси неправильно ставить, але постійно бурчить на сина: «Ледар! Скільки тобі казав – старайся, учись! Ні, у нього все гульки і дівчатка на умі!». Так син намагається, але не дається йому. Сам же чоловік хто ? Восьмикласник-трієчник з ПТУшною освітою? Ну так, він зараз молодець, відкрив свою майстерню по авторемонту та шиномонтажу поблизу гаражів, але чи багато йому дала школа?! Сам був ще з тим характером, а сина дорікає. Ніби я не знаю, яким чоловік був в юності.

Гаразд, кажу чоловікові, треба вже відкладати синові на навчання, хоча у нас і так є деякі заощадження. Взагалі, в ідеалі, хотілося б, щоб він вступив в який-небудь столичний, престижний інститут, хоч це дуже дорого. Але чоловік, як тільки це почув, одразу скипів: «Що? Ледар на навчання? Та ніколи – це будуть гроші на вітер! Нехай сам собі заробляє протягом цього року, я не хочу викидати гроші, якщо він навчання закине. Ось йому на квартиру – я зберу, нерухомість нікуди не дінеться. Якщо відучитися всі 5 років або скільки йому там потрібно, то і ключики йому в руки!».

Я розгублена! Як працювати? Дитині весь рік до вступу готуватися, коли працювати і де? Чоловік каже, що у нього підсобник зараз пішов, ось нехай син в вечірні зміни виходить, як уроки вивчить, і горбатиться на нього, поблажок не буде. А коли ж відпочивати? Дівчина вже у хлопця, він схвилюватися буде, невже йому сина взагалі не шкода? Але чоловік каже – тоді нехай син йде в будь-який коледж, хоч на маляра, хоч професія буде, а не батьківські поблажки отримує на столичну навчання. А взагалі – хай в армію йде! Він взагалі не вірить синові, що з нього щось вийде.

У мене була думка – зібрати гроші зі всіх наших бабусь і дідусів, і її я озвучила чоловікові. Знову потрапила до нього в опалу! Він репетує, що я роблю з сина ганчірку, він так і буде все життя сподіватися на рідню, у всіх на шиї сидіти. Він що – не сповна розуму, не розуміє, що всі так починали вчитися – завдяки рідні! Треба ж допомогти хлопчикові, а не гнути спину в автомайстерні! І не хоче син продовжувати батьківську справу, його в принципі не цікавлять машини, він посидючий, любить рахувати і добре розбирається в комп’ютері. Навіщо його змушувати гайки крутити?

Ось і не знаю, що тепер робити. За великим рахунком, до інституту гроші будуть зібрані, але чоловік принциповий, і ні в яку не погодиться дати їх на навчання. Я працюю медсестрою в дитячому саду, моя зарплата – 4000 гривень, гроші – в спільний котел сім’ї, що я можу зібрати? Витрачалася на репетиторів, а зараз чоловік мене в цьому дорікає – мовляв, що це синові дало? Радує, що син без квартири не залишиться, але як йому вивчиться? Як вплинути на чоловіка? Син і справді працювати не хоче, а значить ходити дитині неуком! Не знаю, що й робити!

Фото – ілюстративне.

facebook