На початку року РАЦСи традиційно оприлюднюють незвичні імена немовлят, зареєстровані торік. Стало модним називати дітей цікавими іменами. Приміром, Тиціана, Алотон, Добромир, Джаніка… Але священики не охрестять дітей з такими іменами. Чому? Розповідає газета “Експрес”.
Точку зору Церкви пояснили кандидат богослов’я Тарас Борозенець та священик Віктор Голубовський.
– Якими є церковні традиції вибору імені для немовлят? Т. Борозенець: – Згідно з давньою церковною традицією, немовляті давали ім’я того святого, пам’ять якого святкується в день наречення імені. Тобто – на 8-й день після народження. Але можна давати ім’я й на честь святого, в день пам’яті якого народився малюк. А деякі святі мали по два імені – те, яке було до хрещення, і нове, християнське.
Приміром, князь Володимир у хрещенні отримав ім’я Василя, княгиня Ольга – Олени. На честь таких святих можна давати дитині будь-яке з двох їхніх імен. Проте при нареченні немовлят є одне обмеження. З давнини встановлено, що охрещувані не можуть приймати імена Ісуса Христа і Діви Марії – бо Вони є покровителями всіх християн. Втім, ім’я Марія дівчатам таки дається — на честь святих Марій, яких є багато. Але нині багато батьків воліють називати своїх дітей так, як їм заманеться. І обирають для малюка якесь екстравагантне ім’я. Часто це імена вподобаних кіношних або книжкових героїв, або просто звучні чи оригінальні. Проте в переважній більшості випадків цих імен немає у православних святцях.
– Виходить, “оригінальне” ім’я — це порушення церковних правил? Що ж тоді робити? Т. Борозенець: – Загалом православні батьки повинні давати дитині ім’я святого Православної Церкви. Однак якщо вони все ж назвали дитину неправославним іменем — це не є гріхом. Наречення мирського імені — це сімейна справа, у яку Церква не втручається.
Читайте також: Українці почали називати своїх дітей дуже незвичними іменами
– А як бути, коли батьки хочуть охрестити дитину з іменем, якого немає у святцях? Що робитиме священик у такому разі? В. Голубовський: – В останні роки дійсно трапляються випадки, коли батьки для своєї дитини вибирають “оригінальне ім’я” – таке, якого в Церкві не існує. Виділяючись цією індивідуальністю, батьки не замислюються, що дитині з цим ім’ям жити. А ще можливе виникнення суперечностей із Церковною думкою.
Більшість священиків відмовляються хрестити дитину з нецерковним іменем. У такому випадку часто батьки вибирають два імені. Хрестять церковним – а в житті називають власним. Є в Церкві також інша думка. Якщо рідні наполягають — можна охрестити дитину будь-яким іменем. Але тоді охрещений дещо втратить, він не матиме власного Небесного покровителя. Найкраще ж людині давати одне ім’я — і лише таке, яке буде задовольняти інтереси батьків дитини і не суперечитиме церковним канонам.
