Хто б знав, що Риті життя таку свиню підкладе. Адже ще півроку тому все було чудово. Вийшла заміж з великої любові, і з Олександром вони цілком добре жили.
Квартира у них у центрі міста була, гарна така двокімнатна квартира. Тільки ще дітей для повного щастя не вистачало. Але поки із тим не поспішали.
Олександр раптово втратив роботу. Спершу Рита підтримувала чоловіка, допомагала шукати нові варіанти. Але йшли тижні, а Олександр тільки лежав на дивані та дивився телевізор. На всі спроби дружини розворушити його він огризався:
– Відчепись! Сама не бачиш, що роботи нема? Скрізь скорочення!
Рита намагалася якось із чоловіком поговорити. Але ж не може бути такого, що взагалі на роботу ніяк не влаштуєшся. Он скільки варіантів.
Але Сашко нічого слухати не хотів. Не за фахом працювати відмовлявся, вважав себе вищим за це. Так і сидів сичем, грошей у хату не приносив. А якось Рита повернулася з роботи та побачила, що Сашко збирає речі.
– Ти куди? — здивовано спитала.
— До матері переїду, — огризнувся чоловік. — Набридло, що ти мене пиляєш постійно.
– Сашу, ти чого?
– Все, годі! – відрізав чоловік. – Дай спокійно пожити
І він пішов, грюкнувши дверима. Рита залишилася одна в порожній квартирі. Спочатку вона дуже переживала, намагалася дзвонити Олександру, але він скидав дзвінки. Потім вирішила дати йому час охолонути і прийти до тями.
Минали тижні. Рита поступово звикала до самотності. На роботі її підвищили, і тепер вона могла дозволити собі трохи більше ніж раніше.
Купила новий диван – їм давно вже треба було оновити. У старому вже мало не провалюєшся. Ще зробила невеликий ремонт у ванній кімнаті. Заплатила сусідові. А то чоловік так і з’являвся.
Якось колега запросила її на день народження. Там Рита познайомилася з Антоном — веселим та привабливим чоловіком. Вони розмовляли, обмінялися телефонами.
Почали спілкуватися. Антон гарно залицявся, дарував квіти. Рита на його ознаки уваги не відповідала. Дала одразу зрозуміти, що нічого в них не може бути. Вона ж таки заміжня.
Але Антон був наполегливим, і їй ця увага була приємна. Особливо після всіх цих сцен із Сашком. Рита відчувала, що оживає, знову починає радіти життю.
Минуло три місяці. І тут раптово з’явився Сашко.
Рита якраз збиралася на роботу, коли у двері настирливо подзвонили. На порозі стояв чоловік — неголений, пом’ятий. Від нього трохи тхнуло.
— Ну, привіт, люба, — хрипко сказав він. – Я повернувся.
Рита здивовано дивилася на нього:
– Сашу? Що з тобою? Ти як взагалі?
– Нормально, – буркнув він, проходячи до квартири. — А ти, дивлюся, час не гаяла. Ремонт зробила? — почувся його голос із ванної.
— Так, трохи оновила, — відповіла Рита.
– Ясно, – Сашко пройшовся по кімнатах. — Отже, слухай. Я повертаюся. Досить, нагулявся. Давай, збирай свої речі та звільняй квартиру.
– Що?! — Рита не вірила вухам. – Ти про що взагалі?
— Про те, що то моя квартира. Я в’їжджаю назад, а ти давай, їдь звідси.
Рита спершу навіть сказати нічого не могла. Чоловік з’являється після стільки днів і одразу ж її покидає? Отак, без розмов?
— Сашко, ти з глузду з’їхав? – парирувала Рита. – Я нікуди не поїду! Це наша спільна квартира!
— Нічого не знаю. Я тут прописаний, отже, маю повне право тут жити один. А ти вільна на всі чотири боки.
— Та як ти можеш? – обурилася Рита. — Ти кинув мене, пішов, а тепер прийшов і виганяєш? Та нізащо!
Але Сашко явно не був налаштований миролюбиво.
Рита схопила сумку та вибігла з квартири. Вона не знала, що робити. Чоловік явно налаштований рішуче. Не знаючи, як їй краще вчинити, вона зателефонувала Антону.
— Антоша, у мене неприємності! Чоловік повернувся, виставляє із квартири. Я не знаю, що робити!
– Так, спокійно, – відповів Антон. – Де ти зараз?
— Біля будинку стою. Не хочу повертатися, він там ще всередині.
– Нікуди не йди, я зараз приїду.
Антон забрав Риту до себе. Згодом жінка подала на розлучення довелось Саші, хотів він того чи ні, а все ж ділити спільно нажите майно – квартиру.
Наступні кілька місяців видалися непростими. Антон весь цей час був поряд. Підтримував, допомагав, просто вислуховував, коли треба було виговоритись. Рита все більше розуміла, наскільки він їй дорогий.
Але тримала при собі почуття — треба було спочатку розібратися з минулим життям. Нарешті, розлучилися та майно поділили. Рита була вільна жінка із непоганою сумою грошей на які одразу взяла квартиру на виплату.
Тепер жінка була готова розпочати нове життя. За кілька місяців зійшлась із Антоном. Через рік чоловік зробив Риті пропозицію. Ще за два роки у них з’явилась донька. Анною назвали
. Дівчинка була жвава та дуже допитлива. А нещодавно Рита дізналася, що знову при надії – подвійне щастя їх очікувало.
Вона не могла й подумати, що життя ось так обернеться. Але, мабуть, все, що не робиться, то на краще.
Головна картинка ілюстративна.
