Моя сестра живе з двома дітьми без чоловіка. Він просто зник у невідомому напрямку, відразу ж, як в них з’явилася друга дитина. Тому вона від розпачу купила собі цуценя, дітям на радість і для себе ж звичайно.
Сестра була досить помітною панночкою завжди, а тут зі своїм хаскі пробіжки ранкові робити почала, та й з двома дітьми на одні декретні і без чоловіка який пішов нічого не пояснивши, не дуже вже і набереш зайвого, а вона так узагалі танути почала.
Сестра танула, а собачка Доллі підростала. Щодня вони проходили разом близько п’яти кілометрів у швидкому темпі. Лапки Доллі ставали все довшими і бігла вона, все швидше. У підсумку сестра моя перейшла на біг.
Приблизно через півроку таких ранкових прогулянок, сестричку мою впізнати було просто не можливо. Повірите чи ні, але з п’ятдесят шостого вона на сорок шостий перейшла.
Чоловіки почали посміхатися їй у слід, тому вона стала частіше виходити в люди та вести активний спосіб життя.
Згодом возила собачку по виставках, змаганнях. Вони отримали багато нагород. Сама записалася в спортзал. Ми її підтримували і всі допомагали. Племінники то в мене, то в мами. Ми дружні, тому завжди готові прийти на допомогу і тільки радіємо і успіхам сестрички.
Старша племінничка підросла та вже пішла до школи. Жили вони, як і раніше – втрьох.
Те, як обійшовся з нею чоловік її дуже вразило, тому вона не поспішала заводити нові відносини.
І тут на горизонті намалювався колишній її. Вона коли про їхню зустріч розповідала, ми від сміху і дихнути не могли. Ну правда, знаючи її і його такого ніхто не очікував, навіть.
За розповіддю сестри, коли вона вийшла вранці з квартири, гуляти з собакою, вона побачила, як він підіймався сходами. Побачивши її, він просто пройшов повз підморгнувши і сказавши кілька компліментів – явно не впізнав, бо почав у двері її дзвонити!
Сестра зупинятися не стала, пройшла повз. Діти у неї порядок знають, тому двері не стануть відкривати чужим людям. Так і трапилося цього разу.
Вийшли вони з Доллі на вулицю, стоять у дворі та чекають.
Чоловік незабаром теж вийшов. У нього в руках були якісь цукерки, м’яка іграшка. Він пройшов повз, в напрямку зупинки.
Сестричка, знаючи його характер, вирішила перевірити його. Обігнавши, йшла трохи попереду.
– Дівчино! – гукнув він її – Познайомимося?
– Я з одруженими не знайомлюся! – жартома мовила вона, сподіваючись його здивувати.
– Яка дружина, ви що? – відповів він, додавши крок – Я не одружений і дітей не маю! Може, ви, моєю дружиною станете?
Тут сестричка зупинилася, обернулася і подивилася на нього.
– Я вже пробувала Сергію – посміхнулася вона – мені не сподобалося. Так що не цього разу! А дітей, кажеш не маєш? ну що ж, доведеться тобі про них аліментами нагадати.
Сергій ще щось там їй намагався говорити, навіть на коліна ставав запевняючи, що лиш її любить і завжди про неї думав, але сестра вислухавши просто пішла геть.
Я щаслива за сестру. Вона і так у нас молодець, але ця історія її просто окрилила. В очах з’явився впевнений блиск, хода стала легкою, а в голосі так і бринить щастя.
Схоже, вона своє розлучення таки пережила і готова жити на повну без огляду на минуле.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка ілюстративна – pexels.
