fbpx

Хочеш зробити як краще, а виходить як завжди! – скаржиться Світлана Іванівна, моя сусідка, яку я зустріла вчора у дворі, коли гуляла з малюком. – Я тепер для сина ворог номер один! Я його від необдуманого вчинку вберегла, а він не розуміє!

І розповіла мені свою історію. Сама вона вдова, чоловіка втратила близько п’яти років тому. Поки чоловік був живий і обоє вони працювали, встигли відкласти і собі на двокімнатну квартиру, і ще на одну невелику однокімнатну, яку весь цей час здавали. Було вирішено, що коли їхній син підросте, переїде в цю квартиру.

Чудовий план, чи не так?

Син виріс і надумав цього літа одружитися. Світлана Іванівна дуже зраділа за сина, бо невістка була – просто радість і диво. Вона і вирішила, що немає кращого моменту, щоб віддати синові квартиру. І на радощах розповіла йому і його нареченій, що дарує їм на весілля однокімнатну квартиру, і їм не доведеться поневірятися по орендованих хатах.

Діти зраділи, все начебто йшло за планом. Молоді готувалися до весілля, але переїздом в нове житло займатися не поспішали. Десь через місяць Світлана Іванівна поцікавилася, коли ж вони займуться облаштуванням, на що отримала несподівану відповідь:

– Мам, ми вирішили, що не будемо там жити. Ми її вирішили продати і купити машину. Ти ж не будеш проти?

Сказати, що Світлана Іванівна здивувалася – нічого не сказати. Вони з чоловіком так довго збирали на це житло, хотіли дати хороший старт для сина, а він хоче її проміняти на драндулет, який щороку втрачає в ціні, а якщо поломка серйозна, то взагалі, вважай, гроші коту під хвіст пішли. А квартира – це все-таки квартира. Коли ще потім наскладає на неї , хай і на одну кімнату.

Загалом, Світлана Іванівна розлютилася не на жарт і передумала оформляти квартиру на сина. Сказала йому, що буде квартиру і далі здавати, поки він не порозумнішає. А якщо він так хоче хорошу машину, хай сам на неї заробляє. Не для того, мовляв, вони з батьком горбатилися.

– Ось і образився на мене син, я ж його, виходить, і квартири, і машини позбавила. Ворог номер 1 тепер я для нього. Але ж невже я не права? Невже треба було дозволити йому таку помилку зробити?

Я вважаю, що Світлана Іванівна права, тому що син її, хоч і одружується вже, але знаходиться на рівні психологічного підлітка, у якого на першому місці тачки. По-справжньому дорослі люди в першу чергу дбають про дах над головою. Сподіваюся, років через 5 син Світлани Іванівни порозумнішає і зрозуміє, чому його мати прийняла таке рішення.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page