Коли донька мені щебетала з яким гарним хлопцем вона познайомилася, то я була рада, що у неї все, як у всіх – захоплення, кавалери, побачення. Я тієї думки, що має дівчина нагулятися, як і хлопець. А вже потім родину створювати.
Але не могла Іринка вже закінчити університет, бо вже дуже припекло зятю женитися.
Прийшов знайомитися, гарний, ввічливий, розумний. Знаєте, такий хлопець за яким просто табуни дівчат бігають. І це мене спиняло, бо що моя донька буде все життя від нього залицяльниць відганяти? І що буде з її нервами через десять років?
А тепер сміюся з тих своїх думок, бо геть не про це я тоді мала думати.
Далі ми познайомилися зі сватами, вони виявилися інтелігентами і енному коліні, такі правильні, боже збав випивку запропонувати, видно ще й в якійсь вірі.
Ні, то й ні, ми навіть і раді, що родина правильна. Коли ж вони сказали, щоб і весілля було випивки, то ми зі скрипом, але погодилися. У нас і не так багато родичів, а як вже хтось аж так захоче, то щось придумаємо.
Відгуляли весілля, молоді були дуже гарні, надарували багато подарунків, вони поїхали у весільну подорож, донька присилала щасливі світлини і моє серце заспокоювалося – кохана жінка так виглядає.
Далі ще минуло майже рік щастя, як донька сказала, що при надії, ми вже дуже раділи, адже дитина в родині – то завжди радість.
Сергій дуже Іринку підтримував, всі огляди з нею, облаштував кімнату для дитини, не міг дочекатися, коли з’явиться на світ малюк.
Далі був той перший період захвату від присутності дитини і так само й виснаження, бо ночі молоді батьки не спали під оперний спів їхньої донечки.
Але ми зі свахою допомагали їм, гуляли з дитиною і купували продукти, щоб Іринка відпочила. Сергій допомагав їй і вночі вставати, носити дитину.
І ось така ідеальна родина розпалася. Дивно, правда ж?
А все сталося тоді, коли Ірину запросила найкраща подруга на весілля, а вона тоді й впросила чоловіка піти з нею.
Я не знаю, що там на весіллі було, але дитина прийшла додому така, що й слова не могла сказати.
– Мамо, він наче перетворився на якусь іншу людину! Та він таке витворяв, що зі мною Аліна говорити не хоче, бо він весілля зіпсував! Він вів себе так, що я на нього дивитися не хочу.
Так, тут вияснилося, що Сергій після краплі випитого перетворюється на геть іншу людину. Далі виявилося, що батьки його де лиш не возили і що лиш не робили і у нього був спокійний період, коли він познайомився з Іринкою, одружився і мав би вже цінувати те, що мав, але те застілля його геть вивело з колії, м’яко кажучи, та ми всі просто вражені.
Я тоді Іринку додому, нема чого з таким жити, а сваха тут як тут:
– Вона його дружина і вона його має пильнувати!
– Та зараз, свою молодість має витратити на людину, яка ніколи не зміниться? Я що нинішня, що ви мені такі казочки плетете?
– Вона обіцялася бути з ним в здоров’ї і недузі, то треба обіцянки виконувати!
– Та зараз! Неможливо витягнути того з ями, хто не хоче звідти вилазити! А вона має шанс зустріти нормального чоловіка.
Сергій відійшов і приходив миритися, але я доні сказала:
– Ти його не зміниш, як би не старалася. Він буде падати лише вниз і тебе за собою тягнути. Поки ти ще молода, то ще зустрінеш гідну людину, а після такого чоловіка після такого життя, хто тебе захоче? Перейде твоя любов, не переживай, потім якось буде.
Не треба життя марнувати, у мене досвід і я краще знаю! І скажіть, що я не права?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
