fbpx

Гроші – це добре. Але можна не встигнути насолодитися смачною їжею та іншими радощами життя, бо час життя досить короткий. І особливо короткі останні зупинки

Це сумна притча про пиріг. Про холодний пиріжок, який отримав мандрівник на заїжджому дворі. Хоча там смажили курок, пекли смачний паштет, варили смачну юшку.

І гроші у мандрівника були!

Але дістався йому тільки холодний пиріжок.

Приваблений апетитними запахами, чоловік побачив трактир, зайшов на кухню і захотів поїсти. Курку, пиріг, паштет, смажений окорок, – дайте мені, ось гроші!

Подорожній зголоднів і дуже хотів насолодитися смачною їжею.

Але господиня сумно зиркнула на нього і сказала: мовляв, мені дуже шкода. Але ваш диліжанс виїжджає за десять хвилин. Це остання зупинка. Вона коротка. Коні попили, пасажири змінилися і кучер. Як тільки проб’є годинник на міській ратуші, диліжанс вирушить у дорогу. Ви просто не встигнете поїсти.

Тоді все було не як зараз. Фаст-фуду не було. Поки накриють на стіл, поки засмажиться курка, поки допечеться пиріг.

“Ви просто не встигнете поїсти!” – так сумно і чесно сказала господиня.

І пасажир узяв холодний пиріжок і шматок сиру, хоча грошей до нього було чимало. І побіг до диліжансу, щоб зайняти своє місце. Це була остання зупинка. Коротка зупинка…

Гроші – це добре. Але можна не встигнути насолодитися смачною їжею та іншими радощами життя, бо час життя досить короткий. І особливо короткі останні зупинки.

Пасажири та кучери змінюються, коні попили і сповнені сил. Настав час лізти в диліжанс і їхати до пункту призначення. Встигаєш купити тільки пиріжок на останній зупинці, – і гірко пошкодувати, що так економив і так багато в чому собі відмовляв на початку шляху.

Анна Кір’янова

You cannot copy content of this page