Власник крамниці повісив на двері табличку з написом: “Продаються цуценята”.
Не дивно, що табличка привернула увагу маленького хлопчика. Він увійшов у магазин і запитав:
– За скільки ви продаєте цуценят?
Продавець відповів:
– По 50 доларів.
Хлопчик пошукав у кишенях і дістав звідти дрібні гроші зі словами:
– Маю 2 долари 38 центів. Чи можна подивитися на цуценят?
Господар магазину свиснув, і з будки вийшла собака, оточена п’ятьма крихітними цуценятами. Одне з цуценят відставало від інших. Хлопчик вказав на нього і запитав:
– Що з цим цуценям?
Продавець пояснив, що у цього цуценяти не вистачає кульшового суглоба, і він все життя кульгатиме. Хлопчик схвильовано сказав:
– Я хочу купити його!
Продавець відповів:
– Правда? Якщо ти справді хочеш взяти саме це цуценя, то я просто подарую тобі його.
Хлопчик серйозно подивився власнику магазину у вічі і відповів:
– Я не хочу, щоб ви віддали мені його задарма. Це цуценя коштує рівно стільки ж, скільки й інші. Поки що я дам вам 2,38 долара і приноситиму по 50 центів щотижня, доки не розрахуюсь повністю.
Господар магазину спробував заперечити:
– Якщо ти справді візьмеш це цуценя, то дуже скоро повернеш мені його назад, адже він ніколи не зможе грати, стрибати і бігати разом з тобою, як інші цуценята.
Хлопчик усміхнувся і закотив ліву штанину. Гола скалічена нога, підтримувана великою металевою скобою. Він глянув на продавця і м’яко відповів:
– Ну, я й сам не надто добре бігаю, і думаю, цьому цуценяті знадобиться хтось, хто його розуміє.
Мабуть, іноді для щастя нам не потрібне все найкраще. А потрібен лише хтось, хто здатний нас по-справжньому зрозуміти…
