Сергій Свириденко, що сьогодні мешкає у селі Іванопілля, на Донеччині, заснував власну екоферму та виготовляє близько 150 видів крафтової продукції: різні види сирів, м’ясну та молочну продукцію та навіть вареники.
Сьогодні господарство Сергія Свириденка досить успішне, товари швидко розкуповують на фестивалях та ярмарках. Однак шлях чоловіка до успіху був досить непростим.
З дитинства Сергій любив готувати і обрав для себе професію кухаря. Мама була вчителькою української мови та літератури в Донецьку.
Живучи у Донецьку, чоловік завжди тягнувся до сільської місцевості. Там йому було зручніше.
В армії він також був кухарем. А після служби продовжив працювати за спеціальністю в ресторанах Донецька. Згодом довелося працювати й за кордоном, був на заробітках у Португалії.
А коли заробив грошей, повернувся у Донецьк і створив фірму, яка займалася оптовою торгівлею ковбасних виробів.
Але у зв’язку з подіями на Сході країни, у 2014 році, з сім’єю змушені були залишити рідний дім і переїхати.
Згодом чоловік звернувся до військкомату, щоб захищати країну, мав мрію визволити рідний Донецьк, тож у січні 2015 року Сергій добровольцем відправився захищати свою землю, але потім вирішив змінити діяльність та зайнявся фермерством.
З дружиною мріяли виробляти м’ясні делікатеси – і заснували своє виробництво.
У 2015-2016 роках Сергій Свириденко розпочав будівництво цеху для виготовлення крафтових м’ясних делікатесів. Частково за власні гроші, частково завдяки грантовим програмам розширював бізнес.
Згодом родина збудувала власну сироварню.
Сьогодні на господарстві Сергія є кози, свині, а ще – гуси, кури, качки.
Фермер виготовляє молочні продукти, ковбаси, копченості з м’яса, сало з приправами, тушонку. Його рецепти – стародавні українські, а ще португальські.
У 2021 році Сергій зареєстрував власну торговельну марку “Козацьке подвір’я”. Таку назву чоловік обрав тому, що сам схожий на козака: має вуса, довгого чуба, любить одягати традиційне українське вбрання.
Зараз продукцію від його ферми замовляють з різних куточків України.
Та найважливіше для Сергія те, що сьогодні він займається улюбленою справою, про яку завжди мріяв.
Фото: svoi.city
