Дружина дуже змінилася після того, як я почав заробляти менше. Після весілля та народження доньки дружина змінилася до невпізнання. Нескінченно скандалить. Нескінченно дорікає. Немає жодного дня, щоб не сталося з’ясування стосунків.
Живемо у трикімнатній квартирі, у сім’ї дві машини. Квартира дісталася від батьків, машини куплені у ті часи, коли дозволяли кошти. Зараз дружина в декреті, у мене на роботі не надто клеїться, пробував знайти іншу, але там із доходом ще гірше.
Загалом фінансово зараз все не дуже благополучно. Розумію, що дружині важко та потрібна підтримка, але всі пропозиції допомоги та надання її без узгодження закінчуються претензіями з її боку та скандалами.
Розумію, що їй потрібна допомога щонайменше психолога. Знайшов психолога, пояснив ситуацію. Психолог сказала, що цю проблему можна вирішити, але треба, щоб дружина сама захотіла до неї прийти. Дружина навідріз відмовляється. Вирішувати проблему не хоче.
Вчора заявила, що якщо я не можу забезпечити їй фінансово розваги та відпочинок за кордоном, то я не мужик і годувати мене вона більше не збирається. Є бажання влаштуватися на другу роботу, але боюся. Вона стала зовсім дивна. Донька теж стала полохливою.
При кожному пробудженні доньки вночі з проханням: «мамо, дай ручку», дочка отримує відповідь: «мовчи і спи», і такі відповіді дочка отримує не лише вночі. Боюся, якщо вийду на другу роботу, то дружина дочку взагалі виховуватиме погано. Загалом, життя перетворилося на щось дуже незрозуміле.
Мрію про розлучення, але об’єктивно розумію, що залишати дочку віч-на-віч із дружиною не можна. Хочу зберегти сім’ю, і щоб дружина стала такою, якою була раніше, але що робити, не знаю.
Намагався вже від розпачу поговорити з її старшою сестрою з проханням допомогти, щоб вона допомогла переконати дружину сходити до психолога, а та надала мені ведмежу послугу, зробивши все навпаки і переконавши дружину, що ніяка допомога їй не потрібна.
Загалом, залишився сам із собою і з дочкою в нерідному місті, навіть поговорити нема з ким. Лише дочка.
