fbpx
Дозвілля
Дозволь собі іноді не думати про чоловіка. Не думати про нього якийсь час – ні де він затримався, ні чому не відповідає вже 20 секунд на твоє смс, ні чому не купив квітів. Не думай про нього. Думай про себе

Дозволь собі іноді не думати про чоловіка. Не думати про нього якийсь час – ні де він затримався, ні чому не відповідає вже 20 секунд на твоє смс, ні чому не купив квітів. Не думай про нього. Думай про себе.

Дозволь собі помилятися. Змінюватися. Дивуватися новому хоч у 60, хоч у 16.

Дозволь собі не відповідати на провокації.

Дозволь не виправдовуватися, не доводити, не переконувати.

Дозволь собі відпускати. І йти. Від тих, з ким не по дорозі. Від тих, хто тебе “обнуляє”. Від тих, хто не любить. Дозволь собі бути різною.

Дозволь собі не вписуватися ні під які категорії, рамки, стереотипи, типи та види. Не виправдовувати нічиїх очікувань і не діяти на догоду комусь проти своєї волі.

Дозволь собі не боятися за дорослу дитину. І за не дуже дорослу – дозволь собі не боятися. Дозволь собі не думати, що “крім-мене-нікому-нічого-в-цьому-домі-не-потрібно”.

Дозволь собі не бігти “попереду паровоза”. І позаду теж не бігти. Просто не бігти.

Дозволь собі іноді не думати про чоловіка. Не думати про нього якийсь час – ні де він затримався, ні чому не відповідає вже 20 секунд на твоє смс, ні чому не купив квітів. Не думай про нього. Думай про себе.

Дозволь собі не звертати увагу на те, що каже подруга. Або навіть найкраща подруга. Особливо, якщо вона каже щось “дуже важливе для тебе, люба”.

Дозволь собі займатися собою. Хоча б годину у день. Одна година, нехай навіть яка складається з розірваних хвилин-шматочків. Дозволь собі не казати: “У мене немає на себе часу”. Він є. Дозволь виділити час для себе.

Дозволь собі мріяти. І обов’язково багато. Дозволь мріяти про нездійсненне. Звідки ти знаєш, що воно нездійсненне?

Дозволь собі бути. Дозволь собі бути гідною будь-яких грошей, будь-якої нагороди, будь-якої слави, великого кохання, чудового відпочинку – просто дозволь. Дозволь собі бути собою.

Спочатку дозволь собі, а потім побачиш, що буде.

Марія Точиліна