fbpx
Дозвілля
Довелося вийти на роботу. Гроші отримую невеликі, працювати доводиться багато. Щоб хоч якось заощадити, думала про те, щоб відмовитися від садочка, тим більше мама моя давно на пенсії, у неї є час, щоб посидіти з онуками. Але тут я зустріла несподівану реакцію! Виявляється, вона не хоче витрачати стільки свого часу на “чужих дітей”

У мене троє дітей. На жаль, життя склалося так, що чоловіка не стало надто рано, коли молодшому було всього 6 місяців. Квартира у нас своя залишилася, але на допомогу особливо не проживеш, та й за житло платити треба. Дякую брату, перші пів року він дуже підтримував нас, але йому і свою сім’ю годувати треба.

Довелося вийти на роботу. Гроші отримую невеликі, працювати доводиться багато. Щоб хоч якось заощадити, думала про те, щоб відмовитися від садочка, тим більше мама моя давно на пенсії, у неї є час, щоб посидіти з онуками.

Але тут я зустріла несподівану реакцію! Виявляється, вона не хоче витрачати стільки свого часу на них. Каже, що здоров’я не дозволяє і що вона не зобов’язана це робити, своїх виростила, далі самі. Мені було так прикро, невже зараз не прийнято сидіти з власними онуками?

На всі мої вмовляння мама відповідала, що від їх шуму у неї голова обертом і що їй треба на дачі працювати, і вимикала зв’язок. Може я багато чого прошу, але я теж працюю і хочу хоча б трохи відпочити!

Рятувала тільки свекруха, вона сиділа з дітьми кілька разів в тиждень, коли моя мама в кращому випадку раз на місяць і то недовго. Старші звикли до свекрухи, їм подобається приходити до неї і гратись там, а до моєї матері стали ставитися стриманіше. Вона навіть почала турбуватися – чому це внуки не раді її приходу.

Одного разу я говорила з мамою по телефону, вона запросила нас в гості, про що я тут же повідомила дітям. Вони мало не в трубку сказали:

-Ні, не хочемо. У цієї бабусі нічого не можна і вона завжди каже що ми щось не те робимо. Давай краще до іншої.

Мама навіть не знайшлася, що відповісти, і зробила вигляд, що не почула. Але відтоді стала заходити до нас частіше і стала більше спілкуватися з онуками і дарувати їм подарунки. Зараз у мене є можливість відправити їх в садок, але мама просить цього не робити. Просить залишати їх з нею, адже вона їх так любить.

Розумію, що економніше було б дома залишити, але щось мені підказує, що на маму надіятись не варто. Віддам краще в садок, а маму лиш інколи проситиму якщо сама не справлятимусь. Чи краще вже довірити дітей ненці? Заплуталась…

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.