fbpx
Події
Доньки думали, що їхня мати зникла безвісти: мама, яка покинула доньок 23 роки тому, погодилась на зустріч із ними(відео)

Розв’язка, якої всі так чекали. 23 роки доньки думали, що їхня мати зникла безвісти. Але вона знайшлася – в окyпованому Харцизьку. І вирушила на зустріч, якої так боялася, адже кинула дівчаток зовсім маленькими і прирекла їх на дитинство у сиротинці. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.

Із запізненням на три години, але приїжджає. На кордоні з окyпованим Донбасом Світлану Кулініч зустрічають не доньки, які її шукали, а кума Марина.

Саме кума поки прихистить Світлану – 23 роки тому вітчим вигнав жінку з дітьми із сімейної квартири. Незадовго до вiйни Світлана Кулініч перебралася працювати у Харцизьк – нині окyпований.

Дорогою жінки згадують доленосний дзвінок, як розповіла їй, що її донька шукає.

Мати залишила Таню у 6 років і Юлю у три. Згодом молодшу дівчинку удочерила американська сім’я. Тепер Джулія допомагає старшій сестрі, яка після інтернату бідувала у Маріуполі.

Чому Світлана відвезла доньок у село до колишнього чоловіка-п’янuчкu і більше не повернулася? Вона не може пояснити – лише повторює, що залишилась без житла, грошей і сім’ї.

“Я не знаю: це або людський фактор, або якісь обставини. Я не відмовлялася від них. Я вже сказала: може, ось побачимося і все – досить жити!”, – каже Світлана.

Читайте також: Дивовижна історія: шведський школяр знайшов свою українську бабусю в будинку для літніх людей

Вона вже пакувала валізи, щоб їхати у Слов’янськ, коли раптово стало зле – швидка відвезла у Донецьк. Там у неї виявили paк лeгeнів.

Завтра на Світлану чекає у Харкові обстеження, яке має підтвердити або спростувати діагноз. Сьогодні вона просить журналістів про одне: звозити на мoгилу матері. Саме після її cмepті, певна, життя пішло навскіс. Поруч пoxoваний вітчим – який виставив Світлану із дітьми на вулицю. Їй було 32 – і, каже, відтоді вже не знала щастя. Заміж не вийшла. Дітей більше не наpoдила, про покинутих доньок знали лише кілька її подруг.

“Це важко від самого початку. Хтось там запитає – все я в соплях і не можу, я в сльозах… Мені воно ось тут в душі сидить. Або ось запитання: а у тебе діти є? Я сказала ні. Я не можу мріяти з таким життям, щось мати. Запрягли – і все!”, – говорить Світлана.

Це її перша сповідь за все життя. Восени Світлані виповниться 55. Зізнається, що завжди хотіла заробити грошей на житло і повернути доньок. Але чомусь так і не почала пошуки першою. Професор-криміналіст Олексій Одерій, який знайшов жінку на прохання дочок, не може цього збагнути.

Світлана каже, вже телефонувала у Маріуполь – старшій донці. Молодшій – в Америку дзвонить при знімальній групі. Це перша розмова Юлі-Джулії з матір’ю. Дівчина казала, що забула різну мову, але тут – заговорила нею. 23 роки мовчання. І от 10 хвилин розмови. Джулія обіцяє прилетіти – невдовзі.

Наступного дня кума проводжає Світлану до харківського oнкoцeнтру. Виявляється, вона не має грошей на необхідне МPТ. Редакція видання домовляється із приватною клінікою. І Світлану обстежують безкоштовно. Лікар повідомляє результати: усе гірше, ніж їй казали в Донецьку.

Попереду – xiмioтерапія. Але жодних прогнозів на життя медики не дають. Скільки ще зможе тут лежати, Світлана Кулініч теж не знає. Грошей катма.

Їхати до знайденої матері старша донька з Маріуполя не поспішає. Каже, зустрінуться вже разом, коли прилетить з Америки молодша Джулія. Це станеться вже за кілька тижнів.

“Ця жінка дала мені життя. Так, я хочу побачити її, сказати, що все нормально. Не треба думати, що сталося. Зараз це новий час. Я хочу, щоб вона посміхалася. Я дуже щаслива – я хотіла дізнатися, хто вона, що вона робить, що трапилося. Я дуже хотіла дізнатися. Я дуже щаслива”, – каже телефоном Джулія.

Віра у побачення через 23 роки дає матері сил терпіти бiль. На самoті.

Related Post