fbpx
Дозвілля
Донька поїхала на відпочинок одна, бо колишній чоловік не оплатив відпочинок сина. Я Романові не повірила, думала, він десь перебріхує, тому що такого бути не може

Донька залишила дитину, а сама поїхала відпочивати. Сина з собою не взяла, бо її колишній чоловік відмовився оплачувати відпочинок дитини, сказав що грошей немає. А Ліля заявила, що у неї на двох не вистачає. Тоді б уже зовсім не їздила, ніж ось так з дитиною!

Розлучилася Ліля десь три роки тому. Онуку Єлисею тоді було три рочки, він тільки в садок пішов. Я питала у доньки, в чому причина розлучення, адже завжди мирно жили, а вона сказала, що чоловік дуже мало заробляє, їй такий “доважок” не потрібен. Хоча жили добре, квартира своя, машина своя, дім – повна чаша. Але я нічого не говорила, їм видніше.

Єлисей залишився з Лілею. Вона вже вийшла на роботу, дитина ходила в садок. Нездужав онук досить часто, але донька особливо через це не переймалася, або я сиділа з ним, або друга бабуся собі брала. Батько з сином теж досить часто спілкувався. Як я знаю, давав гроші на сина, сам щось йому теж купував.

Донька про себе не забувала, намагалася влаштувати своє особисте життя. Мені не подобалося, що вона так часто залишає дитину на нас, щоб бігати на зустрічі. Пояснювала, що вона тепер в першу чергу мама, а потім вже жінка, тому інтереси дитини повинні бути на першому місці.

– Дитині потрібна щаслива мама, а не домашня квочка, яка біля неї цілодобово. Я ж не одного вдома закриваю, він під наглядом. А я ще молода, мені хочеться нормальну сім’ю.

Мені це не подобалося, але її переконати не виходило. І що їй сказати? Вона доросла, сама вже мама, мої слова їй в одне вухо влетіло, так відразу вилетіли.

Роман забирав дитину на вихідні, Єлисей тата не забував, завжди з захватом розповідав, як вони гуляли або ходили кудись. Ось це батько, хоч і розлучився з дружиною, але про сина не забув. Я думала спочатку, що ентузіазм швидко згасне, але вже три роки все добре.

За цей час Ліля вже навіть з’їжджалася жити з якимось “дядьком Сашком”. Сама вона нічого не розповідала, онук здав. Йому цей дядько не подобався, тому що він на нього покрикував. Як онук поскаржився, я Лілі чітко сказала, що це не діло, щоб її приятелі на дитину гримали. Вони йому ніхто і звати їх ніяк.

Ми тоді серйозно розсварилися. Ліля казала, щоб я її жити не вчила, а я хотіла, щоб вона своїми вчинками(неправильними на мій погляд) дитині життя не псувала. Зараз надивиться на неї, потім сім’ю нормальну побудувати не зможе.

А якщо їй син не потрібен, якщо він їй заважає на побачення бігати, то нехай батькові дитину віддасть. Він хотів його з собою залишити, але дочка такий водевіль влаштувала, що було винесене рішення на її користь.

Це було півтора роки тому. Місяць вона мені тоді не дзвонила, потім все-таки привела внука – її покликали на базу відпочинку на вихідні. Я мовчки дитину забрала, з нею навіть розмовляти не стала. Нехай робить уже, що їй хочеться. Сил її виховувати у мене вже немає. Бажання теж.

Ми з нею так толком і не помирилися. Спілкувалися тільки на тему онука, все. Решта мене не цікавило. Єлисей про маминих прихильників теж більше не розповідав, а я не питала. Всяк живе, як уміє, це не моя справа.

Два місяці тому вчинок дочки навіть мене вразив своєю безсердечністю. Вона зібралася у відпустку, запланувала поїздку на море. Добре, думаю, якраз онукові перед школою добре на море поїхати, повітрям подихати, фруктів поїсти. Я навіть ні на хвилину не сумнівалася, що вони їдуть разом.

Але ближче до поїздки я раптом дізнаюся, що онук залишається в місті у батька. Спочатку подумала, що зять просто не хоче відпускати сина на море з колишньою дружиною, побоюється чи ще щось. Хотіла з ним поговорити, переконати, все-таки це корисно для хлопчика. Коли я зятю подзвонила, щоб поговорити, він мені пояснив, що тільки за, щоб син поїхав на море. Але колишня дружина заспівала йому таку суму, яку він повинен дати на відпочинок дитини, що просто не потягнув. Роман відповів, що у нього таких грошей немає, готовий виплачувати по частинах, але Ліля заявила, що бронювати все треба заздалегідь, а якщо він грошей не дає, то син на час її відпустки залишається з ним. Зять погодився.

Я Романові не повірила, думала, він десь перебріхує, тому що такого бути не може. Передзвонила донці, вона спокійним тоном мені все підтвердила. Що не бере сина відпочивати, тому що колишній не дав на це грошей, а у неї бюджет не гумовий.

– Я і так його годую, одягаю, обуваю, готую, вожу в садок. Батько теж повинен брати участь. Я собі на відпочинок заробила сама, якщо сина рідний батько забезпечити не може, то це не моя проблема. Нехай йому буде соромно.

– А тобі самій соромно не буде? Сама себе гріти на море везе, а дитину тут лишиє. Грошей у неї на сина рідного немає!

Але Ліля заявила, щоб я не лізла не в свою справу. Вона заробила на відпочинок, вона поїде відпочивати так, як їй подобається. Дитина ще з’їздить на море, коли її батько навчиться нормально заробляти. Тема закрита, це не обговорюється.

Вона так і поїхала, залишивши сина Романові. Я пропонувала зятю приводити дитину до мене, але він сказав, що взяв відпустку, вони з онуком поїдуть на озеро з наметами, теж відпочинуть.

Запитала, може йому грошей на внука дати, хіба мало, зовсім зараз погано, але Роман попросив його так більше не ображати, він нормально заробляє, щоб забезпечити сина. Просто у моєї доньки апетити занадто великі. За відпочинок дитини вона запросила сто тисяч. Нібито її путівка стільки коштує і на сина потрібно стільки ж. А таких грошей “вийми та поклади” у зятя немає.

Я своїй Лілі тільки дивуюся. Залишити дитину без літнього відпочинку, коли син знає, що мама поїхала на море, це просто у мене в голові не вкладається. Завжди батьки намагаються краще для дитини виділити, а ця… Її навіть матір’ю назвати не можу, так, пародія.

Я з нею після приїзду не спілкувалася. Мовчки онука забираю, мовчки віддаю. Нема про що мені з нею розмовляти. Знаю, що Роман збирається подавати позов, щоб син жив з ним, сподіваюся, що у нього вийде, батькові Єлисей явно потрібен більше, ніж матері.

Фото ілюстративне.